• П’є, гі дуга (дуга-веселка); п’є паленку, як веселка воду (паленка - горілка) — про п’яниць


• На язиці — мед, а в сирцю — лед — нещира людина.


• Перша жона — мед, а друга — лед — про одруження


• Лем раз мож козу погнати на лед — обманути можна тільки один раз.


• Вічно ти треба печеного леду — хотіти неможливого.


• Пес бреше, а вітер несе — про плітки, або зайві розмови.


• Де вітер не віє, там і листя не шелестит — без причини нічого не буває.


• З пустої пиливні пустий вітер дує або Із дурної діри дурной вітер дує — дурний дурне говорить.


• Проти вітра не плюй, бо впаде на ноги


• Витко, уткі вихор дує –буквально: видно, звідки вітер дує.


• Не все відти вітер віє, звідко го треба — не все в житті стається вчасно і так як хочеться.


• Не хочу, же би до тя і вітор дув — не хочу про про тебе нічого знати


• Старий тхурь, а за дівками ся позерать — сідина в голову, біс в ребро.


• З тобов говорити ги за зайцьом бігати — марна розмова


• Силованим псом заяця не влапиш — примусом нічого не досягнеш.


• Не товди капова годовати, коли вже йде на заяці про роботу яку роблять уже запізно


• Де ниє тигра, там і заяць газда де нема тигра там і заєць господар.


• Дав бог зайця, та даст му і корча — дав Бог зайця, дасть йому й куща.


• Ходит як жонатий воробиць — ходить як одружений горобець, занадто пихатий.


• Ліпше ниська воробок, чим завтра ворона — краще менше, але надійніше.


• Хоть би на нюм гад сидів, та й так украде — про людину, що вкраде в будь-якому випадку.


• Кого гад укусив, тот ся вже й глисти боїт — кого вкусить змія, той вже й черв’ячка боїться.


• Наговорив сім міху оріху а й єден не повний — наговорив сім міхів оріхів і жоден не повний.


• Курит як з комина — про людину, що багато курить


• Такий ись замащений як комин — про дуже брудну людину


• Без комина хижа не хижа — Без димаря дім не дім.


• Хижа начинаєся з комина — Дім починається з димаря


• Такі в ниї очи чорні ги комино — такі у неї чорні очі, як димар.


• Се би треба на комині записати — коли неочікувано прийде бажаний але нечастий гість.


• Пувілась такоє, шо лим у комино записати дурню говориш.


• В кого пчоли — в того й мед у кого бджоли, у того й мед.


• Ждав кіт на мід та втратив обід — чекав на те, що найкраще, і пропустив усе інше.


• Ко до меду ближе, той і локті лиже хто до меду ближче, то і лікті облизує.


• Не вшидко мед, шо солодкоє — не все те мед, що солодке.


• Солодкий мед та пчоли гуркі — солодкий мед, але бджоли гіркі.


• Не вшиткі пчоли мед носят — не від усіх користь буває.


• Но, пішов дід на мід — пішов і пропав


• Голові здоровля нигда не шкодит


• Не каждий тот чоловік, што шапку на голові має — не все те чоловік, що шапку носить.


• Голова шапку носити


• Гонір голову несе, а голод ноги плете про тих, хто гроша за пазухою не має, але пихатий дуже.


• Тот такий, шо не носить крисаню на голові, а жона му носить — про чоловіка у дружини під каблуком


• Тулько много діла, шо голова біла — дуже зайнятий


• Уд пива голова крива — від пива голова крива


• Голова уросла а ума не принесла про дурня


• Голова як диня, а в голові мох про дурня


• Як не головов у пинь, та товди пньом у голову — як не так, то інак, а результат все-одно той самий


• Дурное волося скоро лишать розумну голову — лисіє від розуму


• Не набий собі на тому кокуш (шишку) — зазнати невдачі.


• Такий дужий що адови би голову урвав — такий дужий, що пекло би переміг


• Чкода розумним пличам дурну голову носити


• Голова ги у коня, а розуму мало — про дурня


• Міхом ударений по голові — дурний


• Треба розум гнати з пят у голову — порада тим, у кого голова не працює


• У попа вся долоня свербит — жадібний


• Тоди то буде, як на долони волосся уросте — себто ніколи


• На голодний жолудок много ся не наробиш


• Де вимня там і молоко


• Лиш гук свиня має, та всюди го пхає, а коби й роги мала, та всіх би повбивала (гук — свиняче рило)


• Так гріє сонце як мачуха на діти — зовсім не гріє


• У мачухи прості очі, а позират криво


• Сокотиш ня як мачуха пасербицю — не шануєш, не бережеш, примушуєш робити усіляку брудну роботу


• Стрий бабі уйко — такі родичі що взагалі не родичі


• Дівка як чічка, дівка як свічка, дівка як бабовка (лялька), дівка як огинь


• Засватана дівка усім файна — коли вже засватана, тоді її всі хочуть


• То ни горниць (кастрюля), што в нюм їсти не варят, то ни дівка, што за ню не говорят.


• Дівка ги верба де ї посадят там ся прийме


• Де дівок сім, там і доля є усім, а де єнна — та й то нища (бідна), ги слива


• Коли баба дівков буде — себто ніколи


• По Яри не ори, стару дівку не бери


• Доки дівка - тай псови води даст, а як ся отдасть, та й чоловікові не дасть — про жіночі метаморфози до заміжжя і після.


• Лінива дівка товди хижу мете, кой сватачі йдуть


• Коли робити - дітина, а коли отдаватися - дівка


• Яка дівка, така мати, і чорт їх не годен розобрати


• Кіби ся тримав горі кунцьом, то би була за нього кажда пушла.


• Рот такий ги верета (простиня) — великий


• Хто не пролупит очи, тот пролупит жеб — якщо не будеш уважний, то матимеш збитки.


• Як ся маєш? так, ги миш у сметані — дуже добре


• Із пса солонини нигда не буде — ніколи погана людина не виправиться.


• Надувся ги попова пичиня — розсердився


• Кому што, а циганові солонина


• Меле язиком, ги пранником (знаряддя у вигляді дощечки з ручкою вибивання білизни при пранні у річці) — дуже багато говорить


• Такий у тя писок, ги помивалька (ганчірка, якою миють посуд) — ти дуже погано виглядаєш.


• Ко чужим волом оре, той криві борозди тягне


• Така темна нуч, шо вили бим у нюй забув


• Який косарь такое сіно


• Такий скупий, шо гнав би козу через стернянку до Мукачева


• На своїм сміттю і когут смілий


• Кому ся веде, тому й когут несе — кому таланить, тому і пвень яйця несе.


• Без когута хижа глуха


• Написав ги куриця лабов — дуже поганий почерк


• Гостям вичиря, а курці смирть що одним добре, іншим не дуже.


• Іщи тота команиця (конюшина) не зійшла, а наша вірна любов уже ся розойшла — про тих,хто скоро розлучився.


• Розумієся, ги куриця до пива — некомпетентна людина.


• Таку на тя дяку маю, ги яструб на курицю — ти мені дуже подобаєшся


• На то курка й гребе, аби шось вугребла — для результату і робиться


• Потрафив як сліпа куриця на просо — випадково дуже поталанило.


• Куриця — не потя (пташка), баба — ни чоловік.


• Їст, як паця (поросятко) — неохайний


• Така розумна, як попово паця — про розумові здібності.


• І паця токоє ни є, як чоловік, кідь ся вп’є про п’яниць.


• Дівка — усьому вина!


• Ні поле, ні ораниця, ні дівка, ні молодиця — ніяка


• Втікать як чіку (лошадко) - дуже швидко


• Один батуг (батіг) сто коров завертає —


• На кунцьови кербач (батіг) лускать. — кінець вирішує усе.


• Парує, як п’ятоє колесо до воза — зайвий


• Посікла ги січка — поїла але недоїла.


• Побив ня бог, щи й палицю на мині лишив


• Дідо за палицю, а діти за лавицю


• Дурний як бота волоська


• Ліпше псови муха, як бота поза уха


• Треба ти колодицю на рот — дуже багато говориш


• Тогди му заплачу, як на діравім мості найду ніколи з ним не розрахуюся


• Аже не купиш, та не никай


• Позерять ги тиля на нові ворота


• Я тобі в зуби позерати не буду


• Але, пушла позичити грани (вогню) в Олени, та й корінь там пустила — дуже довго не повертається


• У медвідя сало пхати — робити зайву роботу


• З дурним ся не вадь (не сварися) і не радь


• Шо в хижі говориш, на пути буде виголошено — нічого не можна втаїти


• Хто подслухать, сам собі вислухать — не можна підслуховувати


• Тко ділить, тот не вибирать — хто ділить, той не вибирає


• Упив і не кліпнув — звичний до пияцтва


• Так на нюм стоїт, ги би на нюм уросло — про одяг, що дуже пасує


• Убирать, ги ковдош у палицях — про перебірливих


• Скупий кіби муг, та двічі би єнно їв — про жадних


• Добре як у чорта за двирьми — дуже погано


• Добрі би го гнати за смиртьов — дуже довго ходить


• Што я то, то я, а ледве із землі видко — про хвальків


• Сийсь чоловік жиє якось наруби — не так як усі.


• Свиня нигда небо не видить


• Нигда правдов не дихне — про брехунів


• Дати на нигда вертання; дати на вічне отдавання — позичити і змирится з тим, що не повернуть


• Туй пинь, там пинь — пушов динь


• В би ти одна нога там, єнна туй — щоб ти швидко повернувся
• Не вартує і єнного пыска багова, - нічого не вартий.

"Лінгвістичний атлас" Й.О. Дзендзелівський

http://www.kolyba.org.ua/prikazki/544-2010-04-14-08-15-15