Народився 17 грудня 1871 році в м. Стрижів в родовитому священичому домі, рабинами були його дід і батько. Освіченість, глибина віри і аристократизм духу супроводжували хлопця з дитинства. З пелюшок його готували до релігійної кар'єри.
У 1903 р. Хаїма Шпіру було обрано головою мукачівського рабинського суду. Авторитет молодого, але мудрого, принципового і справедливого судді росте з року в рік. Неспокійного 1913 р. його обрали головним рабином єврейської общини Мукачева. Т оді вона тут нараховувала понад 8000 осіб - 48% (!) населення міста. Паралельно високоосвічений теолог засновує рабинатну школу, яку очолює.
43-річний ребе був сповнений енергії і терпіння до виконання своєї місії. Та головною його рисою, відмічають сучасники, було велике людинолюбство. Це й допомогло йому в наведенні ладу в такій чисельній і строкатій общині. Дуже скоро йому почали вірити беззастережно. Настільки, що всі конфлікти і позови довірили розглядати і вирішувати тільки йому. Його називали мукачівським Соломоном. Ребе Шпіра був для громади духовним батьком, останньою інстанцією на землі. Довкола рабинату згрупувалися найзнаніші і наймогутніші представники єврейської громади. У місті тоді діяли 4 синагоги, 9 молільних будинків, єврейська школа, їдальня для бідних і людей похилого віку, культурний центр світського спрямування.
Довірливі і дружні стосунки склалися в нього з мукачівським мером Возарі. Шпіра підтримував усі раціональні загальноміські ініціативи і часто сам шукав можливості меценатства. Був залюблений у Мукачево, відхиляв запросини перебратися до столичних міст Європи. Шпіру як патріота краю шанували й християни.
Беззаперечний авторитет Шпіра мав і за межами Закарпаття, дружні стосунки склалися в нього з прем'єр-міністром Бенешом та Президентом Чехословаччини Масариком, у якого він був, фактично, радником стосовно проблем євреїв та Підкарпаття.
А все-таки інша, непублічна, іпостась цієї видатної людини залишалася лише для втаємничених.

Він був великим ученим, володів неординарними знаннями в усіх галузях талмудичної і кабалічної науки, видатним коментатором Тори. Ним написано більше 20 книг. Його книгою "Мінхат Елазар" і досі послуговуються в єврейських релігійних колах цілого світу. Ім'я Шпіри є в першоджерелах усіх солідних видань.
У 30-х роках відчувся холодний подих страшної сили, що зароджувалася в Німеччині. Серце покликало його на Святу Землю, де він щиро молився над святинями отців. Тривожні передчуття засмучували його. З ще більшою ревністю і теплотою він став дбати про свою громаду. Уже за життя його вважали святим і здійснювали паломництво в Мукачево. Сповнений віри, осяяний істиною, він стояв над клопотами світу, умовностями ладу, титулами.
Рівно через сім років після повернення із землі обетованної, 1937-го року, Хаїма Лазаря Шпіри не стало.
У грудні 1999 р. в Закарпатті було створено обласний благодійний фонд, який надає соціальну, матеріальну, юридичну і психологічну допомогу малозабезпеченим людям, родинам з маленькими дітьми, інвалідам. Фонд був названий на честь Хаїма Лазаря Шпіри - "Хесед Шпіра" ("хесед" у перекладі з івриту - доброта, турбота, милосердя).

Володимир Мерцин,
за матеріалами Мирослава Дочинця "Мукачівський Соломон"