З високої полонини вода йде , вода йде
Та не знаєш , біла дівко, де тя любов найде

А й тече вода, тече й уливаться у Тису
Будеш дівко банувати як я тебе лишу

А й широкоє поле ,як ся файно оре
Доки до тя лубко дуйду у боці ня коле

Ой співаю сам не знаю якої причини
Плачуть очі вдень і вночі йшли би до дівчини

Та й ішов ім. до дівчини темненької ночі
Та упав ім у жаливу ужалив ім очі

А й як було на днині , як було на днині
Голова була в отаві ноги в шумелині

Та як на тя біла дівко свисну з самальота
Та уйди на берега даме собі рота

Коли собі погадаю яку любку маю
У ночи ся пробужаю парну вбоємаю

А й зорі зазоряли а ми ще не спали
А нас люди похвалили аш ми рано встали

Сночи мі ся молодому приснила дівчина
Я цюлював та обнімав а вто куфайчина

Та горі селом , дулу селом летіла кучія
Кідь не будеш дівко моя не будеш нічія

Та й оби ня порубали на друбну капусту
Та я свою білявину нікому не пущу

А й штось мі учинила дівко молоденька
Жандарик ня не імняє ні нучка темнинька

А й горит полонина , та йдім її гасити
Берім сі по дівчині водиці носити.

А й іду я вполонину рубати косята
В полонині косят неє , полонина стята

А й дубе зелененький не кажи на мене
Што я водив біле дівча додому попуд тебе

Ой сусіде , сусіде , добрий чоловіче
Заріж ото кугутя най не кукуріче

Моя біля вина в оболок дивиться
Рада би мі рота дати матері ганьбиться.

А й стрілю раз у дуба , а двичі в ялицю
Не далеко до дівчини , аж через вулицю.

Зацвіла черешенька самим білим цвітом
Кідь ня любиш любко дома , люби й межи світом

А й туди мі гадочка, туди мі гадочка
А й ским буде ночувати ,моя білявочка

Запій кугутику та збуди Олену
Та най іде у кирницю на воду студену

Сухе листя листя скоро горить,мокроє лиш курить
Молоде ще веселиться , а старася журит

Умер дідо , умер дідо , дідови дзвонили
Як ся схопив із лавиці ледвего імили

Кажуть люди ,што суд буде , будуть ня судити
Та кіби мі присудили дві дівки любити

Та я собі заспіваю та ще й заду бочу
Дають мені дівки рота або я не хочу

Закукала зозулина в Хижах на сливі
Чути наші співаночки аж у Короливі

ВЕСІЛЬНІ

Ой послухай молодице , як ті гудак гуде
Та не думай молодице што усе так буде

Не мож воду доганяти , кудись утікає
Не мож старуй догодити , бо все нарікає

Ой убуйся моя мила , у нові топанки
Не раз будеш утікати уд старої до мамки

Зашуміла дубровина куй ся розвивала
Заплакала біла дівка куйся уддавала

А й ти ся дівко вддаєш , ти ся дівко вддаєш
Гей мене молодого на кого лишаєш

Ей молодася вддала ,молоді в тя літа
Ей молодася вддала ,не віділа світа

Ой молода молодице стань коло одвірка
Поклонися цімборикам, бо ти вже не дівка

Ой староста молоденький , бо тось достаростив
Палиночки в тя не дійшло водов ісь нас гостив

Не баную біла дівко што йдеш за другого
А й баную лиш за цукром штось ізіла много

Ой цімборе, небораку, єдну раду майме
З цього села на другое дівчину не дайме

Чія тото кураговка што ся сночи шила
Та най буде чія хоче, лиш оби щаслива

Не лакомся біла дівко на жовті кучері
Не раз будеш ночувати вон без вечері

Закукала зозулина ,тай сіла на граба
Уже би ся уддавала така мала жаба.

Казав ім. ті дівко та ще раз ті кажу
Не смієшся уддавати без мого розказу.

Біда буде бідувати , як ся буду женити
Біда буде за чужими жонами ходити

Ба чія вто удданиця , така собі красна
Што не має зуба в роті лише самі ясна

Не буду я вино пити , бо вино квасненьке
Дайте свате палиночки , вто май веселеньке

Співала бим співаночки не треба ня вчити
Коби дали палиночки ротик помочити

А тепер ми заспіваймо цьому старостові
А чий би дав палиночки ,хоч по погарові

____________________________________________

Кухарочка молоденька , кухарочка біла
Кульмось істи наварила , всьось сама ізіла

Самам собі молоденька кума убирала
Оби мені леда-біда ,діти не держала

Закукала зозулина та сіла на дуба
Баба бися уддавала немає й пузуба

Впало очко у молочко , та вчинився шум
Я не буду газдувати най газдує кум

Ой стара моя стара, ачінь ісь удуріла
Силуєшся води пити , а я ще не їла

Ой стара моя стара , штось у ня добренька
Рано встаєш і звідаєш чим не голодненька

Ой стара моя стара, а й у чорнуй ширінці
Світок ісь мі ізгубила , молодуй дівчинці

Й у сусіда свадьба була я на нюй не була
Мене мамка не впустила, бо блюдам не вила

Та я блюда не вмила лиш два танджурочки
Та пустіться люба мамко на два-три таночки

Нашто ня мамко даєш таку молоденьку
Та обисня не віділа шуга веселеньку

Ми собі цімборашко, як дві сестриці
Одна свадьба восени, а друга в м’ясниці.

На високій полонині виросла отава
Сумний на ня вітер подув , як імся вддавала

Купалась ня моя мамко в каламутній воді
Та далас ня за п’яницю, тепер клич ня уд собі.

Ці ти мамко в хащи росла , людей не віділа
Яка за мнов біда прийшла за такусь ня дала.

У мого чоловіка чіжемки боксові
Та бодай їх не доносив, ходить до другої

Ой прийди легінику вечорика того
Коли неє коло хижі чоловіка мого

Ой піду до церкви та на попа дупну
Розвінчання пане-отче , бо мужа не люблю

А й вчора ,позавчора , вкусиланя бджола
Я робити не берую , та най робит жона

Закукала зозуленька там де біла глина
Та із добрим чоловіком, жона як калина

Та я своїй любуй жоні ніколи не лаю
Як она спит до полудни я юй помагаю

Ей уйду на вулицю , красно заспіваю
Всі думають што я легінь ,а я жону маю

А й докім був легінь , всіх дівок ім. сватав
А як імся ужинив ,шапков гаті платав.

Ой сусід сусідови усе біду робить
То му межу переоре , то до жони ходить

Ой була у ня жона , була у ня жона
Уйшла жона на вулицю йзіла ї ворона

Та у моїм городику засихає слива
Який хосен што їм файна , куй їм не щаслива

Весела мі нучка була в суботу в вечері
Цукру істи принесли мі жовтенькі кучері

Гей Васильку солоденький, Васильку щиренький
Ци будеш ня так любити як будеш старенький

Ой солоденький муй Васильку , то тя дуже люблю
Забулам тя позначити ще тя десь загублю

Та ти мене моя мамко такою вродила
Кого вижу на вулиці того бим любила

Та зацвіла черешенька аж стовпчики висять
Так ся нами люди журять гіби в мамки дисять

Мене мама колисала в дубовуй колисці
Тепер ня полишила най колишут хлопці.

А й йду попри дуба , а в дубі гуляє
Не йди до ня легінику кідь ті мати лає

Ой прийди легінику як коровки дою
Та я тебе легінику молоком напою

Ой вмираю мамко, вмираю, вмираю
Лежу собі на постелі , за іншого думаю

Ой Андрію, Андрію, Андрію, Андрію
Не пий воду студененьку я тобі нагрію

Закувала зозулина та й сіла на плотик
Цюлював ня любко в личко , а я його в ротик

Цюлював ня файно , цюлював ня файно
Звідував ня ці го люблю ,я казала айно

Сидить Василь коло ясель , а я коло нього
Такий ото Василь файний , ушла бим за нього

Сидить Юра коло муру , коровки годує
Такий ото Юра файний ,бо файно цілує

Ой у нашому селі два прутики гнуться
Бо то наші хлопці між собою б’ються

На високій полонині гуцуликів много
Та іти би подивитись чи неє там мого

Ой вийду я на вулицю , на вулиці хлопці
Та того я люблю што в білуй сорочці

Ой у моїм городику явор черехнатий
Кажу правду не таюся , любить ня жонатий

Та я собі убирала коби чорнобровий
А як імся придивила та мі світ не милий

Ой дала бим люба мамко, половина світа
Коби міся повернули молодії літа .

Ой так милий рубай дрова , най тріски не скачуть
Так другої очі люби, най мої не плачуть.

________________________________________________