Головна
 
Хижанські вечорниціНеділя, 28.05.2017, 14:19



Вітаю Вас Гість | RSS
Головна
Меню сайту

Категорії розділу
Відео [45]
Тут знаходиться відео, що безпосередньо має відношення до села Хижа та найближчих пов"язаних з ним околиць (люди, події, звичаї та ін.)
Аудіо [2]
Тут розміщені звукові файли (жива мова, коломийки, пісні, колядки та ін.)
Дещо з історії краю [95]
Цікаві відео- аудіо та інші файли, що дають уявлення про історію краю, де ми живемо

Статті (додана)
Міжнародний туристичний маршрут “Стежками Пинті” – нова туристична атракція Хустщини (0)

СТАТТІ (випадково)
ВІСТІ З ТАБОРУ ВІДПОЧИНКУ «ХИЖАНОЧКА» (0)
Старі рукописні карти села (0)
Угорська карта Угочанського комітату (початок ХХ ст.) (0)
Про розстріляних учасників війни (0)
Серенча з Черни (стаття про сусіднє село з газети-районки) (0)

ФОТО (ДОДАНЕ)

ФОТО (випадково)

ВІДЕО (додане)
Файно про наш народний одяг. Аж повіяло вітром малинької отцюзнини ) (0)

ВІДЕО (ВИПАДКОВО)
Травень, 1941 року. Гірськолижні змагання на горі Менчул (поблизу с.Колочава Міжгірського району) (0)
Грудень, 1943 рік. Сплав лісу по р.Тиса (0)
Ужгород. Історія старого міста (в фото) (0)
Ужгород-Мукачево. Нові кордони, грудень 1938 року (0)
1980 рік. Ужгородський амфітеатр. Виступ самодіяльних артистів (0)

Головна » Файли » Дещо з історії краю

Лютий, 1939 року. Виступ русинського діяча Стефана Фенцика на підтримку приходу угорської влади.
28.05.2011, 10:11
Категорія: Дещо з історії краю | Додав: arvidas
Переглядів: 1594 | Завантажень: 0 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
Біографія Стефана Фенцика ( Вікіпедія)

Степан Фенцик (1892—1945) — закарпатський культурний і політичний діяч москвофільського і проугорського напряму, священик родом з Мукачівщини. Колишній міністр Карпатської автономії в складі Чехословаччини та депутат угорського парламенту. Був засновником профашистських, чорносотенних організацій Закарпаття. Страчений радянськими спецслужбами.
[ред.]Біографія

Народився у родині греко-католицького священика, племінник відомого русофільского письменника Євгена Фенцика. Отримав добру освіту, став целібатним греко-католицьким священиком. Викладав у навчальних закладах Ужгорода. У 1923 році став співзасновником й адміністратор Товариства ім. Духновича (Русское культурно-просвѣтительное общество имени А.В. Духновича). На чолі товариства активно співпрацював з російською білою еміграцією, з російськими націоналістамі, зокрема з російськими фашистами Константина Родзаєвського у Харбіні. У 1931 році намагався стати греко-католицьким єпископом, однак не був обраний. За політичну діяльність був позбавлений духовного сану.[1]
У 1935 році заснував Русскую Національно-Автономную Народную Партию (РНАП), яка стояла на радикальних профашистських, антисемітських, москвофільських позиціях. Від РНАП був обраний депутатом до чехо-словацького парламенту (1935—1938). Видавав газети: «Карпаторусский голос» (1932—1934), «Наш путь» (1935—1938) та ін.[2]
У 1934-1938 роках активно співпрацював з польською та угорською розвідками, користувався підтримкою русинської диаспори у США. У 1938 році Фенцик став міністром автономного уряду Карпатської України, але після розкриття його проугорської діяльності чеською владою втік до Будапешту і заснував проугорську парамілітарну організацію, з якою виступав проти української влади на Закарпатті.
У 1938 році створив в Ужгороді профашистську Русскую Національную Гвардію Чернорубашечниковъ. До лав організації входили колишні скаути Товариства ім. Духновича, які зокрема протистояли зі зброєю воякам Карпатської Січі. Після приєднання Закарпаття до Угорщини у 1939 році був призначений депутатом до верхньої палати угорського парламенту, де залишався до 1944 року. З часом втратив вплив, РНАП перейменована в Угрорусскую Національную Партію, з часом увійшла в одну з угорських політичних партій.
Після приходу радянських військ у Будапешт 1944 працював перекладачем у радянському штабі. У березні 1945 року заарештований радянською спецслужбою СМЕРШ, а 30 березня 1946 року за постановою Закарпатського обласного суду страчений за співпрацю з угорцями

Матеріал з Вікіпедії

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Про батьківщину

Дідова колядка

Поговориме?

Поглядати (сайт)

Поглядати (теги)

Наші у скайпі?

Свята, празники
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

До нас зазирають

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Copyright М.Ісаєвич © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz