"Черна і Мікула подружилися"

___________________________________

Виноградівські села Хижа, Черна, Новоселиця, Гудя, Сасово, Дюла та Холмовець межують із сусідньою Румунією. Невичерпні культурні та духовні зв’язки з прикордонними селами-сусідами ми маємо здавна, бо був час, коли майже всі вони входили до складу Угочанського комітату.

 Та на початку ХХ століття після І-ої світової війни цю територію було розділено між Чехословаччиною та Румунією. По два боки кордону опинилося село Хижа. У результаті такого поділу значна частина етнічних українців опинилися за межами своєї батьківщини, така ж доля спіткала і румунів. Та все ж люди знаходять рідних і спілкуються з ними. А згадаймо 90-ті роки минулого століття, коли в Румунії було повалено режим Чаушеску, а у нас трохи пізніше – проголошено Незалежність.

Тоді хвиля добросусідства торкнулася кожного громадянина обох держав, адже родичі та друзі мали змогу їздити один до одного чи не щодня. У Хижі було відкрито стаціонарний пункт спрощеного перетину кордону. На жаль, цьому проекту не судилося довго жити: у 2003 році повеневі води знесли міст на пропускному пункті „Хижа” і його роботу було припинено. Знову родичі опинилися по різні боки кордону.

Щоб поїхати на похорон або весілля до рідних необхідно долати більше сотні кілометрів в обхід існуючого пункту пропуску. А скільки клопоту завдає оформлення візи, ціна якої для простого народу не завжди доступна? Виникає питання: чому ми такі щирі і відкриваємо свої кордони, а для нас Європа створює перешкоди? Щось недоопрацьовують наші дипломати. Та й на рівні району і області нехтують транскордонним співробітництвом, адже за стільки років не спромоглися відремонтувати місток на спрощеному переході кордону „Хижа”, тим паче, що румунська сторона прагне так само вирішити це питання позитивно.

Нещодавно делегація із сусіднього села Тарна Маре на чолі із Молікою Собіус відвідала Черну, Новоселицю та Хижу. Це була перша офіційна зустріч низових органів самоуправління після 1945 року. Гості відвідали соціальні заклади наших сіл, були присутні на фестивалях „Чернянська начанка” та „Волоські страви”. У ході цих зустрічей голови територіальних громад знайшли багато спільних проблем, які необхідно вирішити найближчим часом. Також було домовлено про підписання угоди про партнерські зв’язки у рамках транскордонного співробітництва.

А невдовзі у наші села приїхали представники Союзу українців Румунії та науковці повітового музею Сату Маре. Зокрема, голова цієї громадської організації Михайло Мочака домовився про надання допомоги у пошуках партнерів із румунської сторони і надання нам допомоги у написанні спільних проектів, що фінансуються Європейським Союзом. За допомогою таких грантів румунські села вирішили багато своїх проблем. Найближчим часом Союз українців Румунії бажає встановити дружні взаємовідносини з 10 селами нашого району.

Головне, на чому наголошували сусіди, – відновити роботу пункту перетину кордону у Хижі, а згодом побудувати тут сучасний перехід, який буде відповідати європейським стандартам. Румуни вже працюють у цьому напрямку, та кроків назустріч з боку нашої влади поки-що не видно. А так хочеться, щоб від слів ми перейшли до справи зближення наших народів. Також минулого тижня ми підписали угоду про партнерські стосунки з українським селом у Румунії – Мікула.

Василь ІВАШКО, Чернянський сільський голова.

З сайту "Новини Виноградівщини"

http://vynohradiv.info/publications/410-cherna-i-mikula-podruzhylysja