Днями перший заступник голови ОДА Іван Бушко провів виїзні робочі наради в Хижі , Новоселиці та Черні, з метою вивчення та вирішення наболілих соціально-економічних питань цих населених пунктів.  Разом із активами сіл у них взяли участь голова РДА Тетяна Граб, заступник голови райради Борис Керечан, керівник апарату РДА Михайло Кочіш, а також керівники галузевих підрозділів – дорожніх служб, зв’язку, держкомзему, освіти, культури тощо.

ВАЖКА ДОРОГА ДО СЕЛА

Трійця віддалених від райцентру  сіл, розташованих у підніжжі Фрасина – найвищої гірської вершини Виноградівщини, відзначається не тільки   фольклором  середньовічного волоського  етносу , але й зруйнованими шляхами. Їх будували ще в старі радянські часи. А  новітня українська  влада досі не спромоглася їх відновити або ж бодай утримувати у належному порядку. Ця обставина стала серйозною перепоною і для інвесторів,  і для розвитку місцевої туристично- рекреаційної галузі, на яку тут вельми розраховують. Врешті, бездоріжжя  псує й без того непросте життя людей у віддалених селах.

Закономірно, що саме ця проблема була гостро піднята вже з самого початку  зустрічі віце-губернатора Івана Бушка з  активом села Хижа. Болить вона водія автобуса Петра Батина, який щодня змушений переповненим пасажирами транспортом лавірувати поміж дорожні чорториї. Страждають і занедужалі люди, їм годі дочекатися оперативної лікарської допомоги з райцентру, «Швидка» неохоче їде сюди, радше переадресовує виклики на ближчі  сільські відділення, каже сільський лікар.

Як пояснив присутній на зустрічі представник облавтодору Володимир Палчей, для повного відновлення п’ятикілометрового відрізку асфальтової дороги від Королева до Хижі за теперішніми цінами потрібно щонайменше 7,5 мільйонів гривень. Але така сума непідйомна для району і заважка навіть для обласного бюджету. То як бути в цій ситуації? Вихід один,- зробив висновок з дискусії перший заступник голови ОДА, -  не гаючи часу вже за кілька місяців належно відремонтувати артеріальну дорогу від Королева  до проміжної Черни, а далі по можливостям. Тим паче, що хижанам вже виділено 200 тисяч гривень на облаштування комунальних доріг. На цьому й порішили.

Але людей тривожать не тільки дороги. Як стверджує сільський депутат Андрій Подольський, на часі в Хижі телефонізація ще трьох вулиць. Виявляється з ресурсу місцевої АТС наразі наявні лише три вільні номери, а заяв на встановлення стаціонарного телефона  – 70. Звичайно, частину цих потреб можна покрити за рахунок мобільного зв’язку, але він тут чомусь слабкий, а в самому центрі села просто відсутній. То, може, перемістити чи поміняти вежу?  У будь-якому разі цей варіант і дешевший, і простіший у реалізації, ніж установлювати нові телефонні опори.  А ще хижани хочуть інтернет. Через стаціонарний телефон доступ до мережі тут зараз  мають 96 громадян, та  це занадто мало для села, мешканці якого масово колонізують американські штати. Тому вирішенням проблеми інтернету займуться  невідкладно, як, зрештою,  й електрифікацією вулиці Виноградної, яку планують завершити вже в наступному кварталі.

Під особистий контроль куратор району взяв створення в Хижі аптечного пункту, якого тут не стало після банкрутства державної аптеки. Він також оглянув майданчик майбутнього дитячого садка та розпорядився  розпочати переговори з підрядною організацією для проведення  у наступному році  другої черги реконструкції  даху місцевого БК, який може стати центром волоської культури в цьому регіоні. Недостачу коштів з району для цього перекриють з  обласного чи державного бюджетів.

На зустрічі з обласним очільником  також піднімалися питання роботи сільської амбулаторії – ще до серпня РДА подбає, аби тут був   комп’ютер, а відтак допоможуть з матеріалами для ремонту даху. Заміну вікон у школі вирішили включити до загальної  районної програми в наступному році, а от з ремонтом  каналізації, на яку нарікають батьки маленьких школяриків,  зволікати не можна. Літній приїзд віце-губернатора запам’ятається хижанським вихованцям дитсадка  і новоселиць ким школярам цінними подарунками – сучасними плазмовими телевізорами, які вони отримали від Івана Бушка.

В НОВОСЕЛИЦІ ВИСИХАЮТЬ КРИНИЦІ

…Дорога з Хижі до  Новоселиці значно ближча, коли їхати навпростець через хутір Америка, де доживає в старості осліплий, добре відомий в минулі часи місцевий Кенеді. Вузька змійка дороги горбами стелиться через рясні плодом яблуневі сади. Дивовижно, але навіть цей шлях, кажуть  селяни , їм не належить – він на балансі акціонерного товариства «Закарпатський сад». Столичні фірмачі заволоділи майном колишнього радгоспу, набравши кредити в банках,  збанкрутували, залишивши по собі руїни і безкінечну судову плутанину.

Ось перед самим в’їздом у Новоселицю плоди їхнього бездарного господарювання – напівповалені  залізобетонні плити і стояки – смертельна  загроза для місцевої дітвори. Ночами розкрадаються рештки будівельних матеріалів з колишніх   капітальних будов. І це при тому , що село, уславлене неповторними волоськими звичаями й традиціями,  залишилося без будинку культури, аматори сцени туляться в орендованому у підприємця приміщенні.  Саме тут і відбувалася зустріч селян із віце-губернатором. Як і їхні сусіди,  люди скаржилися на бездоріжжя. На розмитій паводками вулиці Лесі Українки  складно навіть пішки  дітей до садочка вести, а машиною взагалі не проїхати.

Справжня біда – у літню спеку в Новоселиці висихають криниці.  Зі старого водогону, що живиться з лісових джерел, п’ють воду 160 сімей, плюс школа, дитсадок.  Усім не вистачає. До того ж цей водогін застарів, чугунні труби свого часу прокладені абияк, вони тріскаються під вагою лісовозів. Треба будувати нову водну мережу за сучасними технологіями і з використанням відповідних матеріалів. А це – пів мільйона.  Але справа не безнадійна. Вже з наступного року в краї стартує пріоритетна програма «Питна вода», через неї  можна  отримати бюджетне державне фінансування. От тільки сільському керівництву, депутатам треба постійно тримати руку на пульсі, аби належно підготувати всю документацію і не прогавити потрібного моменту.

Так само як і в Хижі, говорили в Новоселиці про мало місткість школи, яка, до речі, справила хороше враження гарною підготовкою до нового навчального року.  Але два класи учнів тимчасово навчаються у приміщеннях дитсадка, а старшокласники продовжують навчання в Черні. В селі розглядають можливість реконструкції школи з добудовою. Віце-губернатор пообіцяв посприяти у цьому.

Та, можливо, доцільніше було би  добудувати чернянську школу, оснастивши її сучасним навчальним обладнанням і організувати регулярне довезення  учнів з сусідніх сіл? Місцева активістка, краєзнавець Ірина Вамош  підняла на зустрічі питання багатодітних матерів та перспективи сільського етнографічного музею, приміщення якого дедалі трухлявіє і потребує ремонту. Та найбільша дискусія розгорілася навколо земельних паїв. Їх власники, а це майже дві з половиною сотні чоловік, свого часу створили кооператив, комусь  проплатили гроші і здали оригінали сертифікатів для виготовлення державних актів. Минули роки –немає не лише актів, кудись зникли сертифікати і квитанції про оплату послуг. Справа явно кримінального характеру, проте до міліції ще ніхто не звертався.  А вартувало би.

БІЛЛ ГЕЙТС І СІЛЬСЬКА БІБЛІОТЕКА

У Черні владних гостей з області та району зустрічали не в клубі, а в освітньо-культурному комплексі. Так  стали називати місцевий будинок культури, частину якого кілька років тому передали для потреб школи. Тепер усім добре – і клуб збережений, навіть обігрітий узимку, і школярам є місце для занять. Під надійним дахом  бібліотека з солідним книжковим фондом та комп’ютерною технікою, отриманою за міжнародною конкурсною програмою мільярдера Білла Гейтса. У фойє примістили навіть колоритний музей народної творчості. Не змогла пройти мимо голова РДА Тетяна Граб – на хвильку сіла за кросна, аби спробувати , як ткалися в давнину добротні чернянські покрівці.

Не був би сільським головою Василь Івашко, якби не вмів похвалитися добрими справами, а принагідно попросити в начальства пральну машинку для дитсадка, бо стара вже поламалася, та й дванадцять  триярусних ліжок для ще одної садикової групи. Підприємець і депутат Михайло Білак  клопотав про освітлення на вулицях – люди гроші зібрали, проте РЕМ мусить спочатку поміняти дерев’яні опори на бетонні – такий порядок. І з телефонізацією Лісової та Заводської вулиць великих складнощів немає. Були би гроші, технічно це цілком можливо зробити, запевнив селян начальник виноградівського цеху телекому. Це ж стосується й інтернету, який, при наявності заяв, проведуть за 2-3 місяці.

Отримали підтримку чернянці і в своїх багаторічних суперечках  із «Закарпатським садом» щодо місцевого рибника. Їх  подальший юридичний супровід у судах здійснюватиме райдержадміністрація.  А болючу проблему школи  – відсутність спортивного залу , виявляється, можна  вирішити при не  надто великих затратах. До такого висновку дійшли учасники наради, оглянувши приміщення колишньої шкільної котельні, її планують реконструювати для проведення уроків фізкультури.

Під час робочої зустрічі з активами сіл йшлося й  про розробку планів забудови населених пунктів, зокрема,  Черни  й Новоселиці. Піднімалися й інші злободенні питання життєдіяльності. Всі вони стануть предметом  розгляду як місцевих органів самоврядування, так і районної та обласної влади. А  результати зробленого обговорять вже при наступній зустрічі з віце-губернатором.

Василь Кіш

http://vynohradiv.info/publications/816-problemy-voloskykh-sil-zatysjanschyny