Але ще набагато раніше саме через ці Ворота пройшла первісна людина, яка прийшла в ці місця, мігруючи з півдня понад мільйон років тому. Саме з приходом первісної людини до Королівських Воріт почалась історія цивілізації на території сучасної України, Центральної та Східної Європи. Свідченням цьому є знаменита Королівська стоянка первісної людини, відкрита археологами в 1974 р. на околиці села Веряця поблизу Королева.

Саме пам’ятка про це видатне відкриття могла б бути метою №1 для туристів у регіоні. Унікальним є те, що археологи знайшли тут на одній території фактично не одну, а багато різночасових стоянок, вік найдревнішої з яких і становить близько мільйона років. Це означає, що, вперше появившись тут більше мільйона років тому, первісні люди осіли на цьому місці й жили певний час. Потім йшли далі на північ. Відтак сюди приходили інші й теж тут жили цілими поколіннями – і знову розходились по Європі. Первісних людей звідси проганяв і льодовик, що насунувся з півночі, і якісь інші можливі катаклізми, але вони (пітекантропи, синантропи, неандертальці, кроманьйонці) з загадковою впертістю приходили сюди знов і знов упродовж багатьох сотень тисяч років, і так 15 разів! Бо саме стільки знайдено тут культурних горизонтів у 12-метровій товщі землі при розкопках.

Для європейської археології революційним відкриттям виявився сам факт віднайдення культурного горизонту найдавнішої стоянки віком близько мільйона років, який і засвідчив для вчених-палеонтологів, що заселення людиною Центральної та Східної Європи відбувалося саме через Балкани і далі – на Карпати, а не через Кавказ, як вважалось раніше. Королівська стоянка мала й інші неординарні відмінності…

Цьогоріч епохальному археологічному відкриттю виповнюється 40 років. Вражає – могутній, але заідеологізований Радянський Союз принципово не хотів, а молода Українська держава ще досі не спромоглася на увіковічення цього відкриття, що набуло присмаку геополітики. Королівська стоянка увійшла в підручники з історії, але й надалі є «не відкритою» для широкого загалу та туризму зокрема.

Тож екскурсоводу і залишається чи то з висоти Королівського замку, чи то прямуючи з групою в Хуст, з вікна автівки за селом Велика Копаня, з віддалі трьох кілометрів, тицяти пальцем на нічим непримітний схил, вкритий лісом на тому березі Тиси, переконуючи туристів, що саме там і знаходиться та сама Королівська стоянка – перлина європейської археології, надбання держави Україна.

…Значно пізніше ця місцевість також привабила як даків, що звели своє городище поблизу Малої Копані, так і білих хорватів — слов’ян, що поселилися на західному схилі Чорної гори, де згодом з приходом угорських племен і утворення Угорського королівства виросте Угочанський замок «Канків», як ще називають Виноградівський замок, і виникне саме місто Виноградів.

Красномовним є факт, що угорський король Бейла IV (1235—1270) також саме тут, в межах Королівських Воріт, вирішив спорудити собі мисливську хатинку. І це притому, що на всій передгірній дузі від Ужгорода до Королева і далі на південь, а це понад сто кілометрів, було безліч і чудових місцин для полювання, і рік, і каменю для будівництва, були і шляхи, що вели за карпатські перевали. Проте король разом зі своїми єгерями та лісничими обирає для мисливської хатинки невисоку гірку в долині Тиси, саме неподалік місцезнаходження Королівської стоянки (!), про існування якої, звісно, і не здогадувався.

Згодом на місці хатинки спорудять Королівський замок “Ньолаб”, виникне селище Королево. Тут буде створено Королівське Євангеліє – першу українську книгу, написану на папері, яка на півтора століття виявиться старішою за відоме Пересопницьке Євангеліє, на якому присягають Президенти України.

І про побіжний перелік, що ще знаходиться поблизу Королівських Воріт і становить інтерес для екскурсійного туризму: мальовниче і квітуче місто Виноградів, відоме численними історичними, культурними, природними пам’ятками, своїм неповторним шармом. Останнім часом в місті збудовані нові готелі різноманітних цінових категорій. Виноградів успішно уможливлює не тільки роботу транзитних екскурсійних груп, але і є перспективним для прийому туристів. Місто розташоване посеред області, й звідси зручно відвідувати практично всю територію Закарпаття навіть з одноденними екскурсіями. Є й інші вагомі переваги міста з майже субтропічним мікрокліматом… Історичні руїни Королівського та Виноградівського середньовічних замків. Заклади рекреації, відомі далеко за межами Закарпаття санаторії: “Теплиця” – на термальній воді, та “Орлине гніздо”. Урочище Виннички – рекреаційна місцевість на правому березі Тиси з численними будинками відпочинку, розвинутим внутрішнім та міжнародним водним туризмом (www.hvula.com), скелястими кручами, які традиційно приваблюють скелелазів, гірських туристів, альпіністів. Готельно-розважальний комплекс «Чорна гора». Найбільш вмістиме на Закарпатті виносховище з дегустаційним залом агропромислової групи «Закарпатський сад» в Королеві. Воно унікальне, бо було «вирубане» в суцільній скелі не руками полонених турків, як це траплялось в минулому, а технікою київських метробудівників за радянських часів і саме в тій скелястій гірці, на якій розташований Королівський замок! Карпатський біосферний заповідник «Чорна гора». Меморіал «Красне поле» — пам’ять про Карпатську Україну. Успенська дерев’яна архаїчна церква XVII ст. та етнографічний музей в селі Новоселиця. “Пасіка Віталія” поблизу села Черна, на якій не тільки пропонують весь асортимент традиційних бджолопродуктів, але й успішно практикують такий екзотичний та відносно новий на Закарпатті спосіб оздоровлення, як “вуликотерапія”. Легендарна печера-грот “Образ Марії-Терезії”, що в скелях на лівому березі Тиси…

Олександр Криванич, колишній голова Берегівського туристичного клубу «Вігорлат»
облради по туризму та екскурсіях

http://zakarpattya.net.ua/Zmi/123239-Chym-tsikavyi-prostir-Korolivskykh-vorit-dlia-ekskursiinoho-turyzmu