Біографія Стефана Фенцика ( Вікіпедія)

Степан Фенцик (1892—1945) — закарпатський культурний і політичний діяч москвофільського і проугорського напряму, священик родом з Мукачівщини. Колишній міністр Карпатської автономії в складі Чехословаччини та депутат угорського парламенту. Був засновником профашистських, чорносотенних організацій Закарпаття. Страчений радянськими спецслужбами.
[ред.]Біографія

Народився у родині греко-католицького священика, племінник відомого русофільского письменника Євгена Фенцика. Отримав добру освіту, став целібатним греко-католицьким священиком. Викладав у навчальних закладах Ужгорода. У 1923 році став співзасновником й адміністратор Товариства ім. Духновича (Русское культурно-просвѣтительное общество имени А.В. Духновича). На чолі товариства активно співпрацював з російською білою еміграцією, з російськими націоналістамі, зокрема з російськими фашистами Константина Родзаєвського у Харбіні. У 1931 році намагався стати греко-католицьким єпископом, однак не був обраний. За політичну діяльність був позбавлений духовного сану.[1]
У 1935 році заснував Русскую Національно-Автономную Народную Партию (РНАП), яка стояла на радикальних профашистських, антисемітських, москвофільських позиціях. Від РНАП був обраний депутатом до чехо-словацького парламенту (1935—1938). Видавав газети: «Карпаторусский голос» (1932—1934), «Наш путь» (1935—1938) та ін.[2]
У 1934-1938 роках активно співпрацював з польською та угорською розвідками, користувався підтримкою русинської диаспори у США. У 1938 році Фенцик став міністром автономного уряду Карпатської України, але після розкриття його проугорської діяльності чеською владою втік до Будапешту і заснував проугорську парамілітарну організацію, з якою виступав проти української влади на Закарпатті.
У 1938 році створив в Ужгороді профашистську Русскую Національную Гвардію Чернорубашечниковъ. До лав організації входили колишні скаути Товариства ім. Духновича, які зокрема протистояли зі зброєю воякам Карпатської Січі. Після приєднання Закарпаття до Угорщини у 1939 році був призначений депутатом до верхньої палати угорського парламенту, де залишався до 1944 року. З часом втратив вплив, РНАП перейменована в Угрорусскую Національную Партію, з часом увійшла в одну з угорських політичних партій.
Після приходу радянських військ у Будапешт 1944 працював перекладачем у радянському штабі. У березні 1945 року заарештований радянською спецслужбою СМЕРШ, а 30 березня 1946 року за постановою Закарпатського обласного суду страчений за співпрацю з угорцями

Матеріал з Вікіпедії