Головна
 
Хижанські вечорниціВівторок, 08.07.2025, 10:19



Вітаю Вас Гість | RSS
Головна
Меню сайту

Категорії розділу
Відео [47]
Тут знаходиться відео, що безпосередньо має відношення до села Хижа та найближчих пов"язаних з ним околиць (люди, події, звичаї та ін.)
Аудіо [2]
Тут розміщені звукові файли (жива мова, коломийки, пісні, колядки та ін.)
Дещо з історії краю [95]
Цікаві відео- аудіо та інші файли, що дають уявлення про історію краю, де ми живемо

Статті (додана)
Історія закарпатського села, яке живе одночасно у 2-х країнах (0)

СТАТТІ (випадково)
Документи, що мають відношення до появи нової восьмирічної школи в с.Хижа у 1970 році (1)
Контингент учнів освітніх закладів Угочанщини (див.рядок Kistarna) (0)
Храмове свято в селі. 8 листопада — День великомученика Димитрія (0)
Походження деяких прізвищ (поступово оновлюється) (1)
Дані про перепис населення села у 1869, 1880, 1890, 1900 и 1910 роках (0)

ФОТО (ДОДАНЕ)

ФОТО (випадково)

ВІДЕО (додане)
У селі Хижа на Виноградіщині досі підтримують ткацьку справу (0)

ВІДЕО (ВИПАДКОВО)
Хроніка Карпатської України (ч.1) (1)
1930-і роки. Пластуни на Подкарпатській Русі (1)
Ужгород і його околиці, 1922 рік. (0)
Верецький перевал, Ужгород, Будапешт (грудень 1941 року) (0)
Чеський фільм про Закарпаття, знятий в 30-х роках ХХ ст. (1)

Головна » Файли » Дещо з історії краю

Лютий, 1939 року. Виступ русинського діяча Стефана Фенцика на підтримку приходу угорської влади.
28.05.2011, 10:11
Категорія: Дещо з історії краю | Додав: arvidas
Переглядів: 2939 | Завантажень: 0 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 1
1 arvidas  
Біографія Стефана Фенцика ( Вікіпедія)

Степан Фенцик (1892—1945) — закарпатський культурний і політичний діяч москвофільського і проугорського напряму, священик родом з Мукачівщини. Колишній міністр Карпатської автономії в складі Чехословаччини та депутат угорського парламенту. Був засновником профашистських, чорносотенних організацій Закарпаття. Страчений радянськими спецслужбами.
[ред.]Біографія

Народився у родині греко-католицького священика, племінник відомого русофільского письменника Євгена Фенцика. Отримав добру освіту, став целібатним греко-католицьким священиком. Викладав у навчальних закладах Ужгорода. У 1923 році став співзасновником й адміністратор Товариства ім. Духновича (Русское культурно-просвѣтительное общество имени А.В. Духновича). На чолі товариства активно співпрацював з російською білою еміграцією, з російськими націоналістамі, зокрема з російськими фашистами Константина Родзаєвського у Харбіні. У 1931 році намагався стати греко-католицьким єпископом, однак не був обраний. За політичну діяльність був позбавлений духовного сану.[1]
У 1935 році заснував Русскую Національно-Автономную Народную Партию (РНАП), яка стояла на радикальних профашистських, антисемітських, москвофільських позиціях. Від РНАП був обраний депутатом до чехо-словацького парламенту (1935—1938). Видавав газети: «Карпаторусский голос» (1932—1934), «Наш путь» (1935—1938) та ін.[2]
У 1934-1938 роках активно співпрацював з польською та угорською розвідками, користувався підтримкою русинської диаспори у США. У 1938 році Фенцик став міністром автономного уряду Карпатської України, але після розкриття його проугорської діяльності чеською владою втік до Будапешту і заснував проугорську парамілітарну організацію, з якою виступав проти української влади на Закарпатті.
У 1938 році створив в Ужгороді профашистську Русскую Національную Гвардію Чернорубашечниковъ. До лав організації входили колишні скаути Товариства ім. Духновича, які зокрема протистояли зі зброєю воякам Карпатської Січі. Після приєднання Закарпаття до Угорщини у 1939 році був призначений депутатом до верхньої палати угорського парламенту, де залишався до 1944 року. З часом втратив вплив, РНАП перейменована в Угрорусскую Національную Партію, з часом увійшла в одну з угорських політичних партій.
Після приходу радянських військ у Будапешт 1944 працював перекладачем у радянському штабі. У березні 1945 року заарештований радянською спецслужбою СМЕРШ, а 30 березня 1946 року за постановою Закарпатського обласного суду страчений за співпрацю з угорцями

Матеріал з Вікіпедії

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Про батьківщину

Поговориме?

Наші у скайпі?

Свята, празники
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

До нас зазирають

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Copyright М.Ісаєвич © 2025
Зробити безкоштовний сайт з uCoz