Історія перебування польських військових частин на Закарпатті - Цікаве про Закарпаття - Каталог статей - Хижанські вечорниці
Головна
 
Хижанські вечорниціП`ятниця, 24.02.2017, 21:31



Вітаю Вас Гість | RSS
Головна
Меню сайту

Категорії розділу
Новини [14]
Тут розміщуємо новини загально-сільського значення
Cтатті [21]
Різнопланові матеріали про с.Хижа
Громада, місцеве самоврядування [2]
Повідомлення органу місцевого самоврядування, інші матеріали, що зацікавлять всю громаду села
Історія [55]
Матеріали про історію села
Книга памяті [3]
Матеріали про наших земляків, що відійшли у вічність. Збережемо память про них для нащадків.
Цікаве про Закарпаття [29]
Тут можна добавляти різнопланові цікавинки про наш край, які будуть доречними в контексті сайту

Статті (додана)
Нариси історії Виноградівщини: Хижа – там, де оті хижі (версія І.Біланчука) (0)

СТАТТІ (випадково)
1944 рік. Довідка для отримання лісоматеріалів (дуба) мешканцем села (0)
Історична реконструкція: у Шаланках відтворили події 1711 року (0)
Про народний одяг хижан (0)
Виявляється, в історії існувало старословянське племя хижан!!! (1)
Околиці села на старих австро-угорських картах (1)

ФОТО (ДОДАНЕ)

ФОТО (випадково)

ВІДЕО (додане)
Наша бисіда. Михайло Батин з Хижі (0)

ВІДЕО (ВИПАДКОВО)
Закарпатський народний хор (1964 рік) (0)
Наші люди (ч.1) (0)
Березень, 1939 року. м.Чоп, Мукачево, Берегово, Хуст. Огляд зайнятих угорськими військами територій Закарпаття (0)
Чеський фільм про Закарпаття, знятий в 30-х роках ХХ ст. (1)
1980 рік. Ужгородський амфітеатр. Виступ самодіяльних артистів (0)

Головна » Статті » Цікаве про Закарпаття

Історія перебування польських військових частин на Закарпатті

Відзнаки польських легіонерів, що під час Першої світової війни воювали на Закарпатті

Польські військові з’єднання, загальною чисельністю близько 9000 чол., що наприкінці 1914 року були передислоковані в Угорське королівство, проходили вишкіл на території сучасного Закарпаття (комітат Мармаромош – нині це вся східна частина області). 
Пам'ятний знак 2-го піхотного полку
В Закарпатті знаходилися 2-й (2 Pułk Piechoty (LP) та 3-й піхотні полки, 2-й та 3-й ескадрони кавалерії, артилерійський дивізіон та допоміжні частини.  Штаб 3-го полку (3 Pułk Piechoty (LP)був розквартирований у Хусті (Huszt), 1-й та 4-й батальйони відправлені в район перевалу Пантир та Усть-Чорної, 2-й батальйон у Мараморош-Сігет, а 3-й батальон – у Севлюш (угор. Nagyszőlős – сучасне Виноградово) та Королево (Királyháza).
Пам'ятний знак 3-го піхотного полку
Полякам було доручено відтіснити російські частини, що зуміли прорватися на угорську сторону Карпат через перевал Пантир, а також, оволодівши перевалами, забезпечити прохід військ через важкодоступний перевал Рогози в Горганах з метою визволення долини Бистриці від росіян.


Пам'ятний знак 2-ї бригади легіонерів
16 жовтня 1914 року 1-й та 4-тий батальйони 3-го піхотного полку Легіонів польських, що діяв у складі ”Карпатської армії” генерала Пфланцер-Балтина, були зосереджені в районі Усть-Чорної (нім. Königsfeld (Кьонігсфелд), угорською Királymező) – Брустури (Brustura, у рад. добу – Лопухово). 19 жовтня легіонери захопили перевал Рогози Великої (висота 1110 м). Проблемою було провести велику кількість військ з технікою через важкодоступні гірські райони. Для виконання цього завдання було використане незвичайне логістичне та інженерне рішення: у стислі терміни (за 50 робочих годин) з долини закарпатської Тересви на протилежний бік хребта була збудована унікальна дорога, вимощена чотириметровими колодами. Було збудовано 28 мостів і містків, довжина деяких з них сягала 50 метрів (!). Довжина віадука, прокладеного вздовж стрімких схилів з нахилом понад 15 °, сягала 7 кілометрів, для його будівництва було використано майже 5 000 м3 деревини. Дорогу назвали Шлях Легіонів, а місце, де вона перетнула вододільний хребет (перевал Рогози) – перевалом Легіонів. Будівництво дороги розпочали 19 жовтня, а вже 22 жовтня два піхотних полки, артилерія і кавалерія подолали по ній хребет і спустилися у район селища Рафайлово (нині Бистриця).

З 8 грудня 1914 частина польського з’єднання знаходилася у Воловому (угор. Okörmezö – нині Міжгір’я). Після майже шести місяців важких боїв в гірських районах, а також екстремальних кліматичних умов (до -28 °) карпатські підрозділи були на грані виснаження. У деяких частинах залишилися лише по кілька солдатів… 

На Легіоновому перевалі встановлений пам’ятник полеглим, а неподалік з Закарпатського боку є й невеличкий цвинтар легіонерів.

Категорія: Цікаве про Закарпаття | Додав: arvidas (18.10.2012)
Переглядів: 1070 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Про батьківщину

Дідова колядка

Поговориме?

Поглядати (сайт)

Поглядати (теги)

Наші у скайпі?

Свята, празники
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

До нас зазирають

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Copyright М.Ісаєвич © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz