Головна
 
Хижанські вечорниціП`ятниця, 29.03.2024, 09:48



Вітаю Вас Гість | RSS
Головна
Меню сайту

Категорії розділу
Новини [15]
Тут розміщуємо новини загально-сільського значення
Cтатті [22]
Різнопланові матеріали про с.Хижа
Громада, місцеве самоврядування [2]
Повідомлення органу місцевого самоврядування, інші матеріали, що зацікавлять всю громаду села
Історія [55]
Матеріали про історію села
Книга памяті [3]
Матеріали про наших земляків, що відійшли у вічність. Збережемо память про них для нащадків.
Цікаве про Закарпаття [29]
Тут можна добавляти різнопланові цікавинки про наш край, які будуть доречними в контексті сайту

Статті (додана)
Історія закарпатського села, яке живе одночасно у 2-х країнах (0)

СТАТТІ (випадково)
Про сусіднє село Гудя (звичаї, свята) (0)
Фестивалі у нас під боком, але не в нас (0)
Архівні записи (0)
Історія освіти в с.Хижа (4)
Хрести Закарпаття (0)

ФОТО (ДОДАНЕ)

ФОТО (випадково)

ВІДЕО (додане)
У селі Хижа на Виноградіщині досі підтримують ткацьку справу (0)

ВІДЕО (ВИПАДКОВО)
Угорська окупація Закарпаття (фільм 1939р.) (0)
Хроніка єврейського побуту (1930 р., Мукачево) (1)
Польоти на дельтаплані над Королевом (1)
1980 рік. Ужгород. Парк розваг (0)
Закарпатське весілля (1939 рік) (0)

Головна » Статті » Історія

Про народний одяг хижан



(уривки з дослідної роботи)

......

Короткі сорочки доповнювались білими вишиваними спідницями. Внизу їх оздоблювали вирізаними зубчиками та гачкованим мереживом. З коротких румунських сорочок, насамперед відмітимо сорочки із с. Хижа Виноградівського району. Вони привертають увагу своєю насиченою вишивкою довкола прямокутної горловини, на грудях, спині, плечах та навколо розрізу ззаду. Саму ж горловину оздоблюють вузенькою смужечкою геометричного орнаменту: ламана лінія, ромбики, трикутники, виконані технікою „набирування”, „косої гладі” та обметані петельчатим швом [35, 60; 42, 129].

Шились жіночі сорочки румун з с. Хижі Виноградівського району за старим народним кроєм з білого домотканого полотна. Рукави довгі, пришиті до стану сорочки. Зустрічались сорочки як із „фодрами”, так і без них. Квадратний виріз горловини із розрізом ззаду. Оздоблення зосереджено навколо шийного вирізу, на плечах, манжетах і „фодрах”. Найбільш насичений орнамент – навколо шийного вирізу. Найчастіше в ньому поєднуються рослинний та геометричний орнамент. При цьому геометричний виконує обрамляючу функцію, а рослинний – знаходиться в центрі орнаментальної композиції. Геометричний мотив найчастіше – це широка смуга яскравих кольорів, внутрішня площина якої закомпонована ромбами, косими хрестами, трикутниками, „баранячими ріжками”, стилізованими квітами. Геометричний мотив обрамлений жовтими, синіми, червоними, коричневими, рідше зеленими, фіолетовими прошивками („шнурочками”, „чіпками”). Другий мотив – рослинний – подається у вигляді віночка, що складається з великих яскравих квіток („руж”), з’єднаних у смугу за допомогою стебел та листочків. Така насиченість орнаменту надає жіночим сорочкам надзвичайного колориту. За ним зразу можна розпізнати місце проживання власниці сорочки. Яскравість, насиченість візерунку, колорит в оздобленні шийного розрізу сорочок румун з с. Хижі можна порівняти із оздобленням передньої поли прямокутною або квадратною вишивкою на сорочках („довганях”) долинян Закарпаття, або із „уставками” на жіночих гуцульських сорочках.

Крім шийного вирізу, на сорочках з с. Хижа вишивкою оздоблювались рукави, манжети та фодри („фидриші”). Своєрідною ознакою досліджуваних сорочок є оздоблення їх рукавів вертикальною смугою, розміщеною по всій довжині рукава. В основі її орнаментальної композиції лежать яскраві дрібні ромбики, хрестики, рідше маленькі квіточки та мережані узори. Манжети („зап’ясники”) також оздоблюють вишивкою рослинного або геометричного орнаменту. Фодри („фидриші”), зібрані у невеликі складки, по краях оздоблені вузькою смужечкою вишивки стилізованого рослинного орнаменту та мереживом. Іноді фодри обмітувалипетельчатим” швом [9; 16; 27; 29].

До короткої сорочки жінки одягали білу спідницю („подолок”, „пінділіу”). У 30-40-х роках ХХ ст. „пінділіу” були витіснені спідницями з купованого полотна фабричного виробництва. Така спідниця називається – „сугне”, „сумне”. У 1940 – 1950-ті роки ще одягали довгі спідниці із покупної матерії в клітку. Пізніше носили короткі, плісировані в поясі спідниці із ситцю або шовку, святкові спідниці з білого шовкового полотна, що оздоблювали кольоровою вишивкою у вигляді широкої смуги в нижній її частині [38, 70].

Давні жіночі спідниці („подолок”, „пінділіу”) шились із білого домотканого полотна. Біля пояса полотно збирали в дрібні збірки, що утворювали рельєфні узори. Іноді полотно під поясом прошивали декоративним швом. Сам пояс оздоблювали вишивкою („хрестиком”, „гладдю”, „косою гладдю”). Фон пояса вишивали яскравими нитками (червоними, коричневими, бордовими, синіми, фіолетовими). Орнаментальна композиція пояска складалась із смуги у вигляді чотири-шестипелюсткових квіток, листочків, ромбів з усіченими кутами, ромбів з „баранячими ріжками”, трикутників із „завитками”. Крім пояса, вишивкою оздоблювали також і нижню частину спідниць. Тут візерунок вишивки складався з трьох (рідше чотирьох, п’яти) орнаментальних смуг. Нижня смуга завжди була широкою, вишитою мотивами рослинного характеру. Дрібні орнаментальні смуги складались із ромбиків, трикутників, обрамлених петельним швом або декоративними різнокольоровими швами („цірками”). Основна увага в декоруванні робилась на самий низ спідниці. Саме тут вишивалась широка смуга рослинних, у 30-40-х роках ХХ ст. – зооморфних орнаментальних мотивів. Доповненням до орнаментальної композиції були декоративні горизонтальні складки („загинки”) та різноманітні мережки. До низу спідниць пришивали ще одне гачковане мереживо білого кольору [8; 10; 26].

Поверх „подолка” одягали фартух з фабричної матерії. Подібні фартухи („плати”) були поширені й в українського населення краю. Особливістю ж румунських фартухів було те, що вся їх площина була заповнена дрібними квіточками, або ж геометричними фігурами. Матерія, з якої шились фартухи, зазвичай, була жовтою, оранжевою, рожевою. Всі інші деталі декорування „платів” подібні до українських фартухів. У нижній частині фартухи оздоблювались різнокольоровими стрічками („пантликами”), мережками, декоративними швами. Іноді фартухи по контуру обшивали мереживом та яскравими стрічками [7; 20]....

http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ist/2008_21/024.htm


Категорія: Історія | Додав: arvidas (21.05.2010)
Переглядів: 2582 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Про батьківщину

Поговориме?

Наші у скайпі?

Свята, празники
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

До нас зазирають

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Copyright М.Ісаєвич © 2024
Зробити безкоштовний сайт з uCoz