Вперше місцевість під назвою Королево (Кіральгаза) згадується у грамоті ХІІІ ст., згідно якій угорський король у своїх угіддях, на горі, наказав збудувати дерев’яний мисливський будинок.

Через Королево пролягав торговий шлях на Сотмар (Сату-Маре) та гарантував безпечний сплав солі по р. Тисі.

В кінці ХІІІ ст. замок змінює функціональне призначення і з фортеці на «соляному шляху» стає резиденцією місцевого магната. У 1312 р. замок захопило військо короля Карла Роберта Анжуйського. У 1312 році після захоплення замку Карл Роберт Анжуйський для відбудови зруйнованих фортифікаційних споруд запросив групу італійських архітекторів під керівництвом А. Фіоравенті.

Зокрема, у стінах замкуНялаб, Станіслав Граматик переписав 1401 року четвероєвангеліє, відоме під назвою «Королівське Євангеліє» на замовлення місцевого магната Стефана Вінца

Ініціали, заставки, орнаменти, виконані золотом, кіновар’ю, лазур’ю, охрою,зеленню та іншими фарбами. За змістом книга є звичайним канонізованим євангелієм з багатьма незначними розходженнями. Мова її церковнослов’янська, але з багатьма елементами східнослов’янської мови, власне української, містить велику кількість слів живої народної мови, багато своєрідних місцевих діалектизмів. Саме з цього боку Королівське євангеліє має більшу вагу за Пересопницьке, бо воно переписане на півтора століття раніше.

Одна з найдавніших пам’яток закарпатського письменства на грані ХVст. - надзвичайно важливе «Закарпатське або Королівське євангеліє»1401 року, дійшло до нашого часу і зберігається у відділі стародруків Закарпатського краєзнавчого музею.