У багатьох індоєвропейських традиціях існував культ дуба, який вважався священним деревом, оселею богів, небесними вратами, крізь які божество може з'явитися перед людьми. Як і усі дерева, дуб виступає в ролі світового дерева: він символізує світову вісь, яка з'єднує верхній і нижній світи, живих та померлих предків, знаменуючи центр Всесвіту. Дуб, означав силу, мужність, витривалість, довголіття, родючість, шляхетність, вірність. Це дерево було присвячено верховним богам-громовержцям: у Греції – Зевсу, у Давньому Римі – Юпітеру, у Німеччині – Донару, у литовців – Перкунасу, у слов'ян – Перуну. У християн дуб – емблема Христа як сили, що проявляється у біді, твердості у вірі і доброчесності. За деякими версіями християнського переказу хрест розп'яття було зроблено з дуба.

У легендах і казках давніх слов'ян дуб найчастіше є сакральним місцем, із яким пов'язана доля людини і біля якого здійснюються вирішальні для героїв події. Дуб шанували і як дерево родючості; зберігся звичай садити дубок при народженні дитини.

Приємно, що саме в закарпатському селі Стужиця, що на Великоберезнянщині росте віковічний дуб-легенда, якому 1100 років. Місцеве населення з гордістю та шаною називає його Дідо-дуб». Закарпатський «Дідо-дуб» посідає почесне місце в переліку легендарних дерев-патріархів, адже таких дерев в Україні та й у всьому світі є одиниці. Наш «Дідо-дуб» є мовчазним свідком історії, унікальним та неповторним, із безліччю легенд.

Відмий поет та ресторатор Павло Чучка відправився до «Дідо-дуба» за жолудями щоб посадити дубовий гай. Це пов’язано з тим, що коріння віковічних дубів утримуює велику кількість землі, в тому числі не допускає ерозії полонин. Несекрет, що із-за масової вирубки лісів перед Закарпаттям постала загроза екологічної катастрофи. Як зазначив відомий письменник, збільшення кількості дубів у природі сприятиме зменшенню кількості «дубів» у політиці. На запитання журналістів: «коли буде відчутно результат Вашої справи?», Павло Павлович відповів: «як і від кожної доброї справи ви відчуєте результат нескоро, але наші полонини не сповзуть нам до ніг, бо ми домолюбці». По дорозі до «Дідо-дуба» журналісти перетнули відому «лінію Арпада», в долині сфотографували квіти, а під кроною дуба покидались сніжками. Адже під найстаршим дубом України 18 жовтня вже лежав сніг.

Анатолій Рошко, з сайту http://clipnews.info/newstopic.htm?id=8295