Історія Ужгорода в радянський період

В радянський період Ужгород поступово перетворився з маленького провінційного містечка, яким був у попередню добу, на обласний центр з розвинутою промисловістю, транспортним сполученням, широкою мережею закладів торгівлі і громадського харчування. Відбувалося це так.

1946 р. Ужгород став центром Закарпатської області України, тут засновано обласний музично-драматичний театр, філармонію, відкрито перше в області ремісниче училище, Палац піонерів і школярів, взуттєву фабрику. 1947 р. став до ладу Радванський каменедробильний завод. 1948р. в Ужгороді засновано Закарпатський краєзнавчий музей, Закарпатський художній музей.

1952 р. Ужгород відвідав М.Рильський, після поїздки він створив цикл віршів про Закарпаття.

1954-закладено Боздоський парк, розарій на пл.Народній. 1962 р. в Ужгороді створено авторемонтний завод. 1963 року став до ладу завод "Ужгородприлад", почав роботу телеретранслятор.

У 1964-створено книжкове видавництво "Карпати", а у 1965 р. збудовано об"єднану прикордонну станцію на радянсько-чехословацькому кордоні. Через Ужгород у 1966 р. прокладено газопровід СРСР-ЧССР, 1969 р. почав роботу Ужгородський телецентр; відкрито універмаг "Україна".

У 1969-1970 р. в Ужгороді відкрито відділення трьох наукових інститутів: ядерної фізики, теоретичної фізики, соціальних і економічних проблем зарубіжних країн 1970-перепис фіксує в Ужгороді 64.578 чоловік,772 індивідуальних авто; в Ужгороді відкрито Закарпатський музей народної архітектури і побуту; встановлено пам"ятник "Україна визволителям" (скульптори І.та В.Зноби); відкрито кафе "Білочка" 1971-створено завод нестандартного обладнання (на базі авторемонтного заводу). 1973-споруджено будинок Ужгородської міськради (архітектор А.Медвецький); відкрито фірмовий магазин "Меблі"; здано новий центральний телеграфно-телефонний переговорний пункт. 1974 р. збудовано новий триповерховий корпус філармонії, відкрито магазин "Таллін".

1975 реконструйовано аеропорт, там збудовано сучасний аеровокзал. 1976 р. став до ладу завод "Турбогаз", 1978 р. здано 8-поверховий Будинок побуту

За переписом 1979 р. в Ужгороді було 90.995 чоловік; почато будівництво заводу електродвигунів; відкрито магазин "Лелека"; здано готель "Закарпаття"; відкрито пам"ятник О.Пушкіну (автори М.Попович,К.Лозовий).

1980 р. було здано новий 5-поверховий корпус УжДУ; відкрито бар "Над Ужем". 1981 р. до складу Ужгорода включено приміські села Горяни, Дравці, Доманинці; відкрито меморіальний музей Ф.Манайла

1982 р. в сім"ї будівельника Ю.Хавана народився 100-тисячний ужгородець; здано нову міську лікарню 1983 р. відкрито магазин "Юність"; в замку виявлено фундамент церкви ХІІІ століття. 1984 р. через місто пройшов газопровід Уренгой-Помари-Ужгород. 1986 р. відкрито одне з перших кооперативних кафе "Гарячі бутерброди" на вул. Корзо; здано нові залізничні каси, створено Ужгородську школу мистецтв (на базі дитячої музшколи N2).

1989 р. перепис реєструє 117.061 ужгородця. Тоді почали заміняти асфальтове покриття вулиць на керамічну плитку. 1990 р. в Ужгороді відбулася міжнародна дитяча Олімпіада; відновлено історичні назви ужгородських вулиць.
Наприкінці радянської доби в місті накопичлося багато проблем, які довелося вирішувати вже у наш час: складнощі із водопостачанням, забезпеченням городян продуктами, нестача робочих місць, брак місць відпочинку, зокрема міського пляжу тощо. Вирішувати їх довелося вже у наступну добу.

Підручник “Мій Ужгород”

(текст взято з сайту "Колиба" - http://www.kolyba.org.ua/ist/602-uz9 )