17 квітня 2012 р. в с. Ботар Виноградівського р-ну
Закарпатської обл. був відкритий перший в Україні дегустаційний зал
леквару, музей леквару, а також пам’ятники леквару та свині угорської
традиційної породи «Монголиця» (репортаж ТРК "Виноградів")
… Колись там оселилися і монахи-францисканці. Один з них, італієць
Джовані Капістран, уславився проповідями проти турків, якими підтримував
дух воїнів. За легендою, його поховано у замковій пивниці, у труні, що
висить на двох золотих ланцюгах. Замковий колодязь досі звуть криницею
святого Яна Капістрана.
Унікальні дзвони знаходяться у найстарішому храмі нашого міста –
римо-католицькому костьолі «Вознесіння», будівництво якого припадає на
13-14 століття.
Цінними експозиціями поповнився Виноградівський історичний музей.
Військова зброя (мечі, списи,
наконечники стріл та арбалетів), предмети побуту, ювелірні прикраси та
кераміка – всі ці знахідки датуються першим століттям до нашої ери і
першим століттям нашої ери та відносяться до Дакійської культури. Їх
нашому музею передали працівники Інституту археології та
Карпатознавства.
Загалом, експозиція музею складається з розділів, які детально
висвітлюють історію нашого краю та Виноградівщини. Фонди музею
нараховують тисячі експонатів. На особливу увагу заслуговують знахідки,
виявлені при розкопках стоянки поблизу селища Королево, які надають
важливий матеріал для вивчення первісного заселення Європи близько
мільйона років тому.
На підставі детального дослідження Королівська стоянка вважається найдавнішою в Центральній та Східній Європі.
Тут починається Україна! Поблизу села Хижа проходить лінія державного кордону України з Румунією.
Кожне закарпатське село має свої характерні особливості, якими воно
відрізняється від інших сіл. Одні гордяться своєю історією, другі
вказують на чудові краєвиди, треті хваляться природними ресурсами.
А у селі Хижа об’єдналися і краса природи, і любов до рідної землі.
Місцеві жителі шанують свою історію, зберігають стародавні традиції.
Народні звичаї та обряди для них є живими елементами побуту, а не
перетворилися у декоративні фольклорні забави для сучасного
глобалізованого суспільства.
Село Хижа залишається чудовим прикладом збереження національної
ідентичності завдяки місцевим ентузіастам, освітянам, працівникам
культури і всім тим, хто поважає та цінує рідний край. А ще поблизу села
проходить лінія державного кордону України з Румунією. Тому можна
сміливо стверджувати – саме тут, у Хижі, починається Україна!
Видно Велику Тарну та інші околиці Хижі. Вранішнє контрове освітлення з-за гори Фрасин трохи зменшило якість, але додало своєрідної неповторності пейзажу. Точка зйомки протилежна до попередньої фотопанорами (інша околиця)
Вдалині можна побачити села Притисянської низовини (Гудя, Теково, трохи лівіше - Чорнотисово, під Чорною Горою на горизонті - районний центр Виноградів, правіше - Королево, Веряця, Горбки, Велика і Мала Копаня. Взагалі справа, поміж листям ближніх кущів, виглядає Новоселиця. Зліва, за пагорбом Гурка, видно румунську Велику Тарну та трохи - Бочикеу.
Як і інші флеш-панорами, переглядати її зручно, рухаючи мишку на ній з натиснутою лівою кнопкою. Крім того, панорама рухається автоматично. Наближати і віддаляти зображення можна, користуючись кнопками Ctrl i Shift.
Минулорічну версію панорами, приблизно зняту з цієї ж точки, але не кругову, можна переглянути тут (натисніть)
Знято 4 червня 2011 року. Переглядати панораму зручно, рухаючи мишку на ній з натиснутою лівою кнопкою. Крім того, панорама рухається автоматично. Наближати і віддаляти зображення можна, користуючись кнопками Ctrl i Shift. При повільному Інтернеті варто почекати, поки фотопанорама підгрузиться, з"явиться колір.