Закарпатська "чортова" гора зі слідами легіонерів Римської імперії - Cтатті - Каталог статей - Хижанські вечорниці
Головна
 
Хижанські вечорниціВівторок, 17.01.2017, 19:04



Вітаю Вас Гість | RSS
Головна
Меню сайту

Категорії розділу
Новини [14]
Тут розміщуємо новини загально-сільського значення
Cтатті [21]
Різнопланові матеріали про с.Хижа
Громада, місцеве самоврядування [2]
Повідомлення органу місцевого самоврядування, інші матеріали, що зацікавлять всю громаду села
Історія [55]
Матеріали про історію села
Книга памяті [3]
Матеріали про наших земляків, що відійшли у вічність. Збережемо память про них для нащадків.
Цікаве про Закарпаття [29]
Тут можна добавляти різнопланові цікавинки про наш край, які будуть доречними в контексті сайту

Статті (додана)
Нариси історії Виноградівщини: Хижа – там, де оті хижі (версія І.Біланчука) (0)

СТАТТІ (випадково)
Про шкільний музей ткацтва (1)
Як проходили вечорниці в с.Хижа (0)
1844 рік. Мешканець села Янош Батін - свідок у кримінальній справі про пограбування. (1)
Фестивалі у нас під боком, але не в нас (0)
Серенча з Черни (стаття про сусіднє село з газети-районки) (0)

ФОТО (ДОДАНЕ)

ФОТО (випадково)

ВІДЕО (додане)
Наша бисіда. Михайло Батин з Хижі (0)

ВІДЕО (ВИПАДКОВО)
Карпати. Угорські вояки на лижах. Лютий-1940 рік та квітень-1943 рік (0)
1941 рік. Парад угорських військ в м.Мукачеві та в Будапешті (1)
Червень, 1941 року. Губернатор краю Міклош Козма та відомий угорський історик Балінт Хоман (Hóman Bálint) відвідали Верецький перевал (0)
Ужгород. Історія старого міста (в фото) (0)
Листопад 1938 року. Ужгород, сучасна пл.Народна (обладміністрація) (0)

Головна » Статті » Cтатті

Закарпатська "чортова" гора зі слідами легіонерів Римської імперії

(фото автора сайту)

 

 

Вулканічні печери, кремнієва та голуба глина «водяться» на горі Фрасин на Виноградівщині

 

Неймовірно манить до себе в ці дні любителів «зеленого» туризму найвища гора Виноградівщини Фрасин (826 м), що неподалік сіл Черни, Хижі, Новоселиці. Вона таїть у собі багато загадкового й цікавого не лише з нашої історії, а й еволюції самої природи. Тут, у пралісах, збереглося донині таке природне середовище, яке  уже дуже рідко зустрінеш у наших Карпатах. Недарма гора носить назву, що асоціюється з темними магічними силами.

На вершині - географічна позначка часів Римської імперії.

Ще 600 років тому тут діяв вулкан, який викидав на поверхню гарячу воду. Через це селяни з навколишніх сіл придумали силу-силенну найрізноманітніших легенд та переказів. Не розуміючи суті природних законів, вони трактували все по-своєму. Не секрет, що переважна більшість місцевого населення й нині боїться заходити до цього лісу. В підсумку тут подекуди утворилися величезні завали дерев, де дуже добре почувалися звірі. А найбільшу цінність становили табуни оленів, косуль, диких кабанів. Їх колись було стільки, що угорські королі організовували для своєї знаті полювання, залучаючи й місцевих жителів. Якщо воно було результативним, то багаті дарували селянам м’ясо та їжу, а собі забирали трофеї. Ця гора досі залишається найпривабливішою для мисливців Королівського низового колективу.

В період революційних подій за визволення Угорщини від австрійських поневолювачів прихильники Ференца Ракоці ІІ в цих лісах тримали табір повстанців, які проходили навчання та військові тренування. Ще й донині назва цього урочища збережена.

Цікавим для туристів є й гранітний камінь на самій верхівці з географічною позначкою часів Римської імперії. Ця історична деталь дуже добре збережена. Саме тут, на самій вершині гори, розташовувався спостережний пункт легіонерів, які в ті далекі часи слідкували за дорогами, що вели до Угочі, Хуста, Сату-Маре й оберігали соляний шлях та копачів благородних металів. На сьогодні від цього всього залишилися лише глибокі рови, які захищали об’єкт.

На західній частині гори на висоті 700 м є залишки кар’єру, де добували андезит-базальт і потім із нього виготовляли найрізноманітніші будівельні деталі, а також збирали цінні метали, які висіювали при дробленні мінералу. Цю місцевість назвали Бурбуляни. Зовсім поряд – природні вулканічні печери, в яких можна знайти кам’яне масло – цікаву й рідкісну речовину. Наші пращури дуже добре розуміли, що ця гора є не лише природним скарбом, а й нерозгаданою таємницею підземних багатств, тому приписували народному меснику Пинті всяку-всячину й навіть таке, що лише він знав, де знаходяться поклади золота, природних кристалів. У цю міфічну історію й нині вірять у с. Новоселиця. Піднімаючи камінь Пинті минулого літа, місцеві аборигени дуже пильно оглядали землю під ним, шукали сходи до золотих печер.

Досить велика частина підніжжя цієї гори у 20-х роках минулого століття відійшла до Румунії, і там зуміли відкрити шахти, у яких добували благородні метали та кристали. А на нашій території у Вишкові було створено підприємство по добуванню ртуті.

Неподалік урочища Бурбуляни є джерело, вода якого містить у собі дуже багато кремнію – до 18 відсотків. Це нещодавно підтвердили науковці області. Тобто вона не має собі рівних у регіоні, й у майбутньому, якщо зміниться економічна ситуація, тут туристам можна буде створити набагато кращі умови для відпочинку, ніж у Європі: вони зможуть використовувати наші природні багатства для покращення стану здоров’я та відпочинку.

А біля підніжжя - найдавніша в Західній Європі стоянка первісної людини

Не менш цікавим для туристів та любителів природи є й підніжжя вище­згаданої гори. В селі Черна – природні поклади голубої глини, або чудо-глини, як її називають тут, а також кизилова плантація. У Веряці та Горбках – найдавніша рукотворна печера над Тисою та стоянка первісної людини – найдавніша в Західній Європі. На східних схилах гори у Велятині – гаряча солона вода, а на західних схилах – джерела кремнієвої води, де водяться чорнопалі раки та двостулкові молюски (теж дуже рідкісне явище в природі). Великі запаси такої цінної води накопичено в озерах села Черна. Тож відправлятися літом до Мертвого моря не потрібно. Завітайте сюди й потіштеся в цій водоймі – неймовірно рідкісного хімічного складу. А от у селі Хижа – джерело мінеральної води, яка нічим не відрізняється від шаянської.

Для любителів старовини й народного мистецтва є шкільний музей та ткацтва у селі Черна. У Новоселиці – етнографічний. Надзвичайні враження у вас залишаться від відвідування дерев’яної церкви в цьому селі, пам’ятки архітектури XVII ст. У цій маленькій культовій споруді маєте можливість ознайомитися з народним малярством. Особливо цікавою є картина Божої Матері з малим Ісусом. Дехто твердить, що це оригінал Боронявської ікони, яку давно вже розшукують. Завідуюча музеєм Н. Вамош говорить, що ця ікона – чудотворна. Якщо помолитися біля неї і попросити щось – усе збудеться. Вона каже, що образ іноді «плаче». Але оскільки тут уже не проводяться Богослужіння, то довести людям цей факт важко.

Загалом гора Фрасин цікава в будь-яку пору року і є неперевершеною природною родзинкою Виноградівщини.

Матеріал взято з сайту http://uzhgorod.net.ua/news/95064

Категорія: Cтатті | Додав: arvidas (29.05.2016)
Переглядів: 90 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Про батьківщину

Дідова колядка

Поговориме?

Поглядати (сайт)

Поглядати (теги)

Наші у скайпі?

Свята, празники
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

До нас зазирають

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Copyright М.Ісаєвич © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz