Головна
 
Хижанські вечорниціСубота, 22.07.2017, 06:43



Вітаю Вас Гість | RSS
Головна
Меню сайту

Категорії розділу
Новини [15]
Тут розміщуємо новини загально-сільського значення
Cтатті [21]
Різнопланові матеріали про с.Хижа
Громада, місцеве самоврядування [2]
Повідомлення органу місцевого самоврядування, інші матеріали, що зацікавлять всю громаду села
Історія [55]
Матеріали про історію села
Книга памяті [3]
Матеріали про наших земляків, що відійшли у вічність. Збережемо память про них для нащадків.
Цікаве про Закарпаття [29]
Тут можна добавляти різнопланові цікавинки про наш край, які будуть доречними в контексті сайту

Статті (додана)
Міжнародний туристичний маршрут “Стежками Пинті” – нова туристична атракція Хустщини (0)

СТАТТІ (випадково)
Таємниця водних багатств річки Ботар, або як в Черні перли вирощували (0)
1939 рік. Церковні свідоцтва-підтвердження про походження мешканців села (т.зв. легітимація, угор.мова) (0)
Синдром заробітчан (стаття з газети-районки) + група Rock-H / Рокаш. Пісня про трудову еміграцію. (0)
У закарпатську Америку — за дві гривні! (0)
Історія перебування польських військових частин на Закарпатті (0)

ФОТО (ДОДАНЕ)

ФОТО (випадково)

ВІДЕО (додане)
Файно про наш народний одяг. Аж повіяло вітром малинької отцюзнини ) (0)

ВІДЕО (ВИПАДКОВО)
Наша бисіда. Олексій та Анна Лемак з Новоселиці (0)
Репортаж телеканалу ICTV про с.Хижа (0)
1939 рік. Хуст. Хустський замок (0)
Про Гуцульську Республіку на Закарпатті (0)
Мукачево після зайняття угорцями, січень 1939 року (0)

Головна » Статті » Cтатті

Таємниця водних багатств річки Ботар, або як в Черні перли вирощували

Природа нашого району різноманітна і цікава. Особливий інтерес для нас викликають водойми та їх живі істоти, що тут мешкають. Адже через район протікають три водні артерії: Тиса, Боржава, Ботар, у водах яких водиться чимало різноманітної риби та інших організмів, які колись служили людині. Гармонійне існування людини і природи приносило хороші наслідки, давало позитивний результат для навколишнього середовища району, а в деяких справах і великі прибутки тим, хто жив на берегах цих водойм. Всі природні водні багатства нашого району ще не вивчені до кінця, а їх потенційні можливості – невичерпні. Дуже шкода, що ця проблема залишається поза увагою суспільства, хоч і існує у нас немала кількість структур, які ніби займаються цими питаннями, але їх діяльність ще далека від життя та  природних можливостей водних багатств.

 Відомо, що у минулому наші пращури дуже раціонально використовували водні об'єкти для своїх потреб. Сьогодні хотів би розповісти про те, як  жителі прибережних сіл річки Ботар колись використовували  молюсків для вирощування річкових перлів.

Ботар – третя за величиною річка району і одна із найчистіших, що бере початок у горах сіл Новоселиці та Черни , протікає через усі південні села району і біля Петрова впадає у Тису. Саме у її водах із незапам’ятних часів водилося багато молюсків – прісноводних перлових скайок, які є важливою складовою водних угрупувань організмів. Відомо, що ці організми люди вживали в їжу. А в нашому районі – ні, бо річка часто ставала каламутною і в тканинах та черепашці молюсків накопичувалися нечистоти, пісок. Зате користь від цих істот для водойм дуже велика. Пропускаючи через свою мантійну порожнину воду, устриці очищають водойми. За 24 години молюск пропускає через себе 120 літрів води і очищає її, а для їжі споживає планктони, що водяться у водоймах.

Деякі жителі прибережних сіл Ботара уміли професійно вирощувати перли, використовуючи для цього прісноводні скайки. Вирощені перли мали правильну круглу форму і дуже привабливе забарвлення: біле, червонувате, чорне, жовте. Ці коштовності користувалися неабиякою популярністю у ювелірних прикрасах. Основний спосіб вирощування перлів полягав у тому, що в певний період року необхідно було привідкрити стулки черепашки і в живу тканину вставити невеличку тверду основу, яка в процесі життя істоти обростала цінним перламутром, і дозрівала в тілі протягом кількох років, якщо ця «операція» вдало проведена.

Привитих молюсків відпускали у водойми і на поверхні панцира наносили відповідні позначки. Через три-чотири роки цінна ювелірна прикраса готова була. І звичайно ціна її сягала досить великих сум. Таке виробництво в сучасних умовах прагне мати будь-хто із заможних людей. Але для його відродження потрібні великі грошові вкладення. А основне – відновити природно  фауну річки  Ботар та її водних артерій. Знайти подібні молюски в річці Ботар сьогодні досить важко, але їх невеликі колонії зустрічаються у низовинних місцях, де токсична різноманітність не охопила водойми.

За переказами , у короні угорського, австрійського монахів були перли, вирощені в Угочі, краса яких дуже приваблювала знать району з давніх давен. Річка Ботар та її розливи підходили для цього промислу ідеально. Чиста джерельна вода та її хімічний склад, помірно континентальний клімат і сприятливі обставини в політичному плані – все це давало на певний час господарям можливість мати великі прибутки й авторитет у тогочасному суспільстві. Звичайно, що таке «виробництво» не проходило без заздрощів та всіляких інтриг. Щоб цього уникати, даний промисел дуже приховувався від публічності і був оповитий великою таємницею. А сам процес вирощування перлів -  закодований.

Правителі Королівського замку, щоб приховати це від громадськості і уникнути податків, наймали для цього іноземних спеціалістів, а вся документація велася на латинській мові, німецькому діалекті та мові ідиш. В селі Черна на місцевому озері була побудована спеціальна водяна ферма . У Сасові серед поля і болота заснували колонію, де прибулі гали мали ідеальне місце для проживання і безпеки. У темних і непрохідних лісах у підніжжя гори Фрасин, що вище села Кіш Тарна ( Хижа) ,розмістили поселення, куди відправляли хворих і немічних робітників, що займалися цим промислом, бо всі вони там у страшних муках і під охороною  доживали свій вік. На сьогодні тут збереглися лише охоронні яри і назва урочища – Бараки. Ось чому ще і нині найвища гора в районі Фрасин асоціюється із чимось страшним і надприродним. А сліди підпільних шахт за цінним металом збереглися на румунській стороні. Річка, що протікає через Хижу, і  сьогодні має назву Голд, що від німецького – золото.

Непоправної шкоди водним артеріям нашого району завдала Ботарська осушна система, яку було побудовано за роки радянської влади. У результаті чого було зруйновано тисячолітній водний баланс і велика кількість прісноводних перлових скайок, що водилися тут, загинули. Хто тоді думав про користь цих водних істот, коли планувалося « підкорити природу», а вийшло – навпаки.

Та сьогодні найбільше хвилює те, що володарі та правителі Королівського замку так засекретили  цю справу, що дуже мало оприлюднено письмових джерел щодо цього промислу. Розгромлені і пограбовані турками об’єкти цього заняття у XVІІІ ст.  уже ніхто не брався відновити. У результаті нападу прибережні жителі сіл були майже всі вирізані, а новоприбулі поселенці  боялися братися за цю справу та й не володіли її таємницею. До кінця XIX ст. зустрічалися поодинокі випадки занять цим промислом в селах, які тепер на румунській стороні. Зміна суспільно – політичного устрою  в краї змусила нащадків цих майстрів  емігрувати до Ізраїлю та США,  значна частина письмових архівів пропала, а ті матеріали, що лишилися, зберігаються у приватних руках.

Таємниці водних багатств річки Ботар хоч і приховано в історичному часі, та сьогодні є можливість нагадати жителям району про існування великих багатств у водоймах нашого  району, бо з усього, що існує навколо нас, людина може мати користь.

Василь Івашко,  чернянський  сільський голова

З сайту "Новини Виноградівщини"

http://vynohradiv.info/publications/1495

Категорія: Cтатті | Додав: arvidas (17.01.2014)
Переглядів: 487 | Теги: Черна | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Про батьківщину

Дідова колядка

Поговориме?

Поглядати (сайт)

Поглядати (теги)

Наші у скайпі?

Свята, празники
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

До нас зазирають

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Copyright М.Ісаєвич © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz