Про учасників-добровольців Великої вітчизняної війни - Історія - Каталог статей - Хижанські вечорниці
Головна
 
Хижанські вечорниціПонеділок, 27.02.2017, 13:25



Вітаю Вас Гість | RSS
Головна
Меню сайту

Категорії розділу
Новини [14]
Тут розміщуємо новини загально-сільського значення
Cтатті [21]
Різнопланові матеріали про с.Хижа
Громада, місцеве самоврядування [2]
Повідомлення органу місцевого самоврядування, інші матеріали, що зацікавлять всю громаду села
Історія [55]
Матеріали про історію села
Книга памяті [3]
Матеріали про наших земляків, що відійшли у вічність. Збережемо память про них для нащадків.
Цікаве про Закарпаття [29]
Тут можна добавляти різнопланові цікавинки про наш край, які будуть доречними в контексті сайту

Статті (додана)
Нариси історії Виноградівщини: Хижа – там, де оті хижі (версія І.Біланчука) (0)

СТАТТІ (випадково)
1939 рік. Церковні свідоцтва-підтвердження про походження мешканців села (т.зв. легітимація, угор.мова) (0)
Про учасників-добровольців Великої вітчизняної війни (0)
1939 рік, квітень. Копії свідоцтв про народження, одруження мешканців с.Хижа (Кіштарна, Kistarna) - на угорській мові (0)
Особливості народного одягу мешканців села Хижа (0)
Гроші на території дорадянського Закарпаття (2)

ФОТО (ДОДАНЕ)

ФОТО (випадково)

ВІДЕО (додане)
Наша бисіда. Михайло Батин з Хижі (0)

ВІДЕО (ВИПАДКОВО)
Січень, 1943 року. Лісозаготівля в Карпатах. (0)
Про древній римокатолицький костьол у Севлюші (Виноградів) (0)
Березень, 1944 рік. Ужгород. Організація роботи угорських медичних закладів по боротьбі з сипним тифом. Виготовлення вакцин. (0)
Народна пісня "Гоп-шіді-ріді..." (0)
Ужгород-Мукачево. Нові кордони, грудень 1938 року (0)

Головна » Статті » Історія

Про учасників-добровольців Великої вітчизняної війни

Пруніца Олексій Васильович.


Народився в селі Хижа 19 грудня 1920 року. 1 жовтня 1941 року призваний до  війська. У Кошицях  три роки прослужив адютантом командира дивізії. Весною 1943 року був направлений на фронт звідки при першій можливості , перетнувши лінію фронту, записався добровольцем в армію Людвіга Свободи. Володіючи кількома мовами служив перекладачем у третій бригаді в складі українського фронту. Володіння кількома мовами визначило його судьбу - військового розвідника. Брав участь у різних розвідувальних операціях в околицях Дуклі. В одній з них був важко поранений.

 

Молнар Юрій Іванович.


Народився 8 квітня 1907 року. До війни багато і важко працював.

20 січня 1945 року призваний на службу в Червону армію. Воював у складі четвертого українського фронту. Брав участь у визволенні міст Острозька Морава, Бельське, Новий Санч. З 14 березня 1945 року 3 місяці був в госпіталі. На війні служив санітаром. Перемогу зустрів у Берліні.  З війни повернувся разом з односельцем Бабей Олексієм Івановичем.    Був нагороджений Орденом Великої Вітчизняної війни І, ІІ, ІІІ ступенів.  Після війни 20 років працював на фермі. За добросовісну працю нагороджений медалю на честь 100-річчя з дня народження Леніна.   

 

Вража Петро Юрійович.


Рік народження 1925. У 19 років, дізнавшись, що у Хусті набирають добровольців у армію Людвіга Свободи, вступив до неї. Був зарахований до складу першої танкової бригади. Пеший бій прийняв за польське місто Більськ. З боями пройшов Польщу, Чехословакію, Австрію. Під містом Гамбург в Німеччині потрапив у полон. Звідти разом з капітаном Іваном Петровичом з Королева вдалося втекти. Продовжили бойовий путь у складі танкової бригади уже Радянської армії.   День Перемоги зустрів у Гамбурзі.

 

Бабей Олексій Васильович.


Народився 28 лютого 1914 року. Добровольцем пішов у 1944 року разом з рідними братами Василем та Михайлом. Війна для нього почалася в Польщі. Був  поранений у Чехословакії на Муравська Остра. Лікувався в госпіталі Кракова. Там і зустрів день Перемоги.   Додому повернувся у серпні 1945 року разом з односельцем Молнаром Юрієм.

 

Козош Іван Іванович.


Народився 28 серпня 1922 року. Закінчив Хижанську початкову школу. В угорську армію був призваний в 1943 році. А в 1944 році у складі Чехословацької народної армії під командуванням Людвіга Свободи брав участь у визволенні польських міст Красна, Бобровка, чехословацьких міст Дукла, Комарник, Ужембурок. З боями дійшов до Праги. Тут і зустрів день Пермоги.   12 серпня 1945 року був дома. Після війни працював лісорубом в Ужгородському лісокомбінаті.

 

Фегер Василь Андрійович.


З 1941 по 1943 роки служив у кінній армії угорського війська. Потрапив у полон до росіян. Знаючи румунську та угорську мови був там перекладачем. Звідти добровольцем вступив до Чехословацького військового формування під командуванням Людвіга Свободи. Брав участь у визволенні  Кошіце, Дукленського перевалу, Високих Татр. Мав важкі поранення у голову на чеській землі. На війні був розвідником, перекладачем, зпавідувачем складом боєприпасів. На власні очі бачив усі жахи війни. Був нагороджений бойовими нагородами.  У повоєнні роки трудився на шахті в Горбках та робочим радгоспу імені Шевченка.

 

Пруніца Михайло Іванович.


Війна для нього почалася у складі  угорської армії. Тут примусили воювати проти Радянської армії. Радянських людей та солдат зображали з рогами, таким чином залякуючи їх. Та при  першій зустрічі з радянським людьми переконувалися,що вони однієї крові. Так він вступив добровольцем до Радянської армії у корпус, яким командував Людвіг Свобода.   Його бойовий шлях розпочався артилеристом в Польщі під містом Красна, що під Дуклею. Тут ішли великі бої. Могили добровольців займали біля чотирьох гектарів. Тут загинув і Герой Радянського Союзу танкіст Степан Вайда. Потім сильні бої йшли за місто Литовський Міклуш. Під Прагою дізнався про капітуляцію Німеччини. Та війна продовжувалася – йшли бої за звільнення Праги. Мав поранення.


Підготовлено дирекцією Хижанської школи


   

Категорія: Історія | Додав: arvidas (24.05.2010)
Переглядів: 791 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Про батьківщину

Дідова колядка

Поговориме?

Поглядати (сайт)

Поглядати (теги)

Наші у скайпі?

Свята, празники
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

До нас зазирають

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Copyright М.Ісаєвич © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz