Знаки військових частин, що базувалися на Закарпатті до Першої світової війни
Австро-угорська армія, перед Першою світовою війною, комплектувалася
за територіальною системою. Це дозволяє встановити ступінь участі
закарпатців у бойових діях у цій армії. Структурно армія (Armee)
виглядала так:
- цісарські й королівські сухопутні сили (каiserlich und коеnigliche Heer);
- цісарські й королівські військово-морські сили (k.u.k Kriegsmarine);
- територіальна оборона (австрійський цісарсько-королівський ландвер
(каiserlich-коеnigliche Landwehr) та угорський королівський гонвед
(magyar kiraly honved);
- ополчення (австрійський (k.k. Landsturm) та угорський (m.k. Nepfelkelok) ландштурм).
Термін "цісарські й королівські" позначав приналежність до загальної
армії двоєдиної монархії, тобто такої, яка формувалася з населення обох
частин імперії і на їх гроші. Ландвер та гонвед, представлений точно
такими ж військовими частинами, офіційно належали окремо Австрії та
Угорщині.
Різниця між угорським гонведом та австрійським ландвером полягала не
тільки у місці формування та назві, але і в тому, що гонвед призначався
для військових дій тільки на території угорського королівства, а на
використовування його за межами країни була потрібна згода угорського
парламенту.
Ополчення призивалося тільки у разі початку всією державою військових
дій і використовувалося, як правило, тільки для служби в тилу.
Австро-угорська армія формувалася на основі територіальної системи. В
межах одного округу проводилися набори призовників для поповнення
розквартированих там підрозділів корпусу.
Таким чином, будь-яка військова частина формувалася постійно з
однієї місцевості.
Закарпаття входило до VI корпусного округу (південно-східна Словаччина
та Закарпаття, штаб розміщувався в Кошице)
Нижні чини війська поповнювалися за рахунок призовників і добровольців.
В піхоті загальної армії термін служби складав 3 роки (з 1912 – 2 роки),
після чого військовозобов'язаний 7 років числився у резерві першої
черги і ще 10 – в запасному резерві. В піхоті угорського гонведу – 2
роки, 10 років та 12 років відповідно.
На Закарпатті призов здійснювався у 3 піхотних полки загальної армії:
- 65-й генерала від інфантерії ерцгерцога Людвіга Віктора,
- 66-й генерал-майора ерцгерцога Петера Фердинанда,
- 85-й генерала кавалерії Йосипа Гаудернака фон Кіс-Деметр,
(входили до складу 15-ї (Мішкольц) та 27-ї (Кошиці) піхотних дивізій (85 полк),
та 2 піхотних полки територіальної оборони:
- 11-й мукачевський полк гонведу (20 територіальна дивізія, штаб у Нодь-Варад),
- 12-й сатмарський полк гонведу (39-та територіальна дивізія (Клуж (Коложвар).
11-й королівський полк гонведів у Мукачеві (Kir. Munkácsi 11. honvéd gyalogezredhez ) - значки періоду Першої світової війни (з колекції Словацького національного музею та звідсі)
На другому значку на фоні замку Паланок (угор.Munkácsi vár) два птаха - Турули. Турул
це міфічний птах, який тримає у дзьобі меч, є символом віднайдення
батьківщини угорським народом. За угорськими легендами, він показав
дорогу через Руські ворота давнім уграм, а під час повстання куруців під
керівництвом Ференца Ракоці 1703 року нібито саме Турул приніс шаблю
князю.
Піхотинець Королівського угорського Мукачівського 11-го гондведського піхотного полку (у парадній формі).Полк
формувався на Закарпатті, два батальйони та штаб дислокувалися у
Мукачеві, ще один батальйон – в Ужгороді. Національний склад: 25% -
українці, 75% - угорці.
Значок 12-й
королівського полку гонведів у Марамарошсігеті (Magyar
kiraly szatmári 12. honvédgyalogezred), що формувався на території Східної частини Закарпаття.
ветеранські знаки 65 полку (1-ша світова війна)
65-й імператорський і королівський (угорський) піхотний полк генерала від інфантерії ерцгерцога Людвіга Віктора (нім. –Ungarisches Infanterie Regiment " Erzherzog Ludwig Viktor" Nr. 65;
угор. – Cs.kir., ill. cs. és kir. 65. gyalogezred). Створений у 1860 р., полкове
свято відзначав 24 червня у пам'ять про перемогу над італійцями у 1866 р.
Цугсфюрер (десятник) 65 полку у польовій формі (аналог командира взводу)
У
1914 входив до складу 15 стрілецької дивізії 6 армійського корпусу. Штаб та 1 і 3 батальйони базувалися у Мішкольці,
3-й батальйон – у Мукачеві, 4-й – у Банській Бистриці. Національний склад: 25%
- українці та словаки, 75% - угорці.
66-й імператорський і королівський (угорський) піхотний полк генерал-майора ерцгерцога Петера Фердинанда (нім. – Ungarisches Infanterie
Regiment "Erzherzog Peter Ferdinand" Nr. 66; угор. –Cs. és kir. 66. gyalogezred). Штаб та 3 і 4-й батальйони знаходилися в Ужгороді, 1-й батальйон – у
Кошіце, 2-й – у Горадже (Боснія).Національний склад: 46% - словаки, 22% - українці, 25% - угорці, 7% - інші.
Створений у 1860 р., полкове свято відзначав 24 червня у пам'ять про перемогу
над італійцями у1866 р. У 1914 входив
до складу 15 стрілецької дивізії 6 армійського корпусу.
Каталог статей
